Прийоми роботи з дітьми, які зазнали фізичного насильства

Демографічна національна катастрофа, супроводжувана епідеміями наркоманії, СНІДу, алкоголізму (в тому числі і дитячого), а також зміни моральних і культурних цінностей, на протязі століть зберігали духовне і фізичне здоров`я нашого народу, призводять до все більшим і більшим фактами насильства над дітьми.

Багато дітей, які постраждали від насильства в сім`ї, переживають потужну психічну травму, що залишає відбиток у вигляді особистісних, поведінкових і емоційних особливостей, що впливають на всю їх подальше життя.
Діти-жертви насильства часто страждають депресією, що виражається в тузі, смутку, нездатності відчувати радість, задоволення і т.п. У деяких випадках можуть розвиватися аутоагресивні прояви. Діти наносять собі різні травми, у них виникають думки про самогубство, бувають спроби самогубств, іноді призводять до летального результату.

Робота з такими дітьми повинна проводитися тільки спеціалістами. Вона повинна будуватися виходячи з професійних вимог психолога-консультанта, основна мета яких - зменшення і ліквідація наслідків тих переживань, які привели до психічної травми у дитини.

В принципі можна припустити кілька основних рекомендацій для проведення консультацій з дітьми, що зазнали насильства.

Рекомендація 1-я. Для встановлення контакту з дитиною психолога потрібно використовувати прийоми активного слухання.

Рекомендація 2-а. Психологу необхідно проінформувати дитини та її батьків про те, чим він може їм допомогти, а вони повинні вирішити, чи готові працювати далі з цим фахівцем. У разі відмови можна запропонувати інші варіанти допомоги.

Рекомендація 3-тя. На листку паперу разом з дитиною записується все те, що він зробив для вирішення цієї перед ним проблеми. Це допоможе дитині у відмові від тих вчинків, які виявилися для нього марними або навіть руйнівними для особистості.

Рекомендація 4-я. Запропонувати дитині придумати якомога більше нових шляхів вирішення його проблеми. Для чого бажано використовувати «мозковий штурм».

Рекомендація 5-я. Вибрати один із шляхів вирішення проблеми, продумати разом з дитиною, як втілити його в життя. Дуже важливо, щоб дитина погодився обговорити потім з психологом результати своїх дій. А для цього шлях реалізації проблеми повинен бути строго конкретним.

Рекомендація 6-я. В обов`язковому порядку підводити підсумки кожної зустрічі.

З дітьми, які зазнали сексуального насильства, повинні працювати тільки фахівці і тільки через групову психотерапію. З дітьми організовується тренінг, який умовно розбитий на кілька етапів. На першому вирішується проблема адаптування дітей до групового взаємодії. В ході другого етапу здійснюється робота, безпосередньо пов`язана з психічною травмою, отриманою дитиною в результаті насильства і подальшою розголосу того, що сталося. Аналізуються: виникло у дітей почуття провини, сорому, безпорадності, беззахисності, відповідальність за ті події, потреба приховати подію. На третьому етапі зачіпаються такі теми, як: самооцінка, вміння відстоювати свої права, статеве дозрівання, перемикання уваги дитини з пережитої драми на продовження нормального життя.

Крім того, при виборі методів, використовуваних в роботі з дітьми, які зазнали фізичного насильства, необхідно враховувати наступне:

1) психодіагностика важлива для вирішення питання про доцільність психотерапії;

2) врахування типу особистості або особистісної аномальність;

3) аналіз рівня і якості соціалізації особистості, наявності педагогічної занедбаності, а також умов життя і виховання дитини;

4) аналіз наявних у клієнта установок, життєвих позицій, сценаріїв;

5) облік вікових криз.

Павлова І.М.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!