Психофізіологічний метод оцінки схильності до асоціальної поведінки

В останнє десятиліття відзначається неухильне зростання правопорушень, спрямованих проти благополуччя, здоров`я і життя людини. У тому числі значно збільшилася кількість агресивних злочинів неповнолітніх. Як правило, неповнолітні злочинці рідко відчувають почуття провини і жалю до потерпілих, що свідчить про зростання асоціальної спрямованості в поведінці у цій частині населення.

У зв`язку з цим гостро стоїть проблема розробки методів, що дозволяють своєчасно виявляти асоціальну спрямованість людини і попереджати агресивно-насильницькі і девіантні форми поведінки.

Для оцінки асоціальної спрямованості особистості в світі широко використовується шкала псіхотіцізма Г. Айзенка. Згідно Айзенку, люди з високими балами за шкалою псіхотіцізма володіють такими рисами, як ворожість, агресивність, безособовість і бездушність у відносинах з оточуючими, їм властиві жорсткість, антисоциальность, відсутність емпатії, зневага до авторитетів. Для цих осіб характерні відхиляються форми поведінки, зокрема, невмотивовані агресивні вчинки, сексуальні збочення (наприклад, педофілія, схильність до насильства в сексуальних контактах) і зловживання психоактивними речовинами.

Хоча опитувальник Г. Айзенка є ефективним інструментом оцінки асоціальної спрямованості особистості, він має ряд обмежень по використанню: по-перше, він великий за обсягом, тому продуктивність аналітичної діяльності при сприйнятті питань у суб`єктів з дефіцитом уваги буде знижуватися. По-друге, в умовах наркологічних і психіатричних лікувальних і діагностичних установ в якості основної перешкоди щирості виступає спотворення результатів, обумовлене захисними тенденціями. По-третє, зміст деяких питань по-різному розуміється суб`єктами, що належать до різних соціальних і культурних шарів суспільства.

Мета експериментального дослідження, яке проводиться нашої науковою групою, знайти психофізіологічні кореляти підвищеного рівня псіхотіцізма і розробити методику, яка могла б служити альтернативним і вільним від згаданих обмежень способом виявлення підвищеного рівня псіхотіцізма.

В якості стимульного матеріалу ми використовували тексти з насиченим агресивним змістом. Чотирнадцять експертів, в якості яких виступили лікарі-психіатри, попередньо оцінювали тексти на вираженість агресивних, тривожних і депресивних компонентів. До і після прослуховування кожного тексту ми реєстрували кілька показників серцево-судинної системи, зокрема, показники реактивності серцевої складової барорефлекса, яку ми вимірювали за допомогою инспираторного і експіраторного варіантів проби Вальсальва. Ми припускаємо, що тексти будуть по-різному пов`язані з вегетативними реакціями у осіб з низьким і високим рівнем псіхотіцізма.

Попередній аналіз даних підтвердив наше припущення про залежність ряду показників реактивності серцевої діяльності при прослуховуванні текстів з агресивним змістом від рівня пси- хотіцізма. Це підтверджує можливість за допомогою інструментальних методів об`єктивно оцінювати схильність до асоціальної поведінки. Такий метод зручний у використанні, оскільки може застосовуватися для оцінки схильності до асоціальної спрямованості поведінки в тих групах, в яких використання опитувальників ускладнене або неможливе. До таких груп можна віднести як пацієнтів психіатричних і наркологічних лікувальних і діагностичних закладів, яким властиві захисні реакції з зменшенням асоціальної спрямованості своєї поведінки, осіб з навчальних закладів, зі зниженою грамотністю, які можуть не розуміти деякі питання опитувальників, так і відповідальних осіб з силових відомств та інших державних установ.

При проведенні корекційних і виховних заходів у групах підлітків і дітей з підвищеним рівнем псіхотіцізма метод реєстрації фізіологічної реактивності при впливі стандартизованих текстів з агресивним змістом дозволить оцінити ефективність проведених виховних і корекційних заходів щодо зниження асоціальної спрямованості особистості.

Лисенко М.Є., Давидов Д.М.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!