Синдром імунної дисфункції у висококваліфікованих спортсменів

Перевантаження при заняттях великим спортом підвищують ризик виникнення іммуннозавісімих захворювань. У зв`язку з цим зростає актуальність вивчення стану імунної системи у осіб, що піддаються емоційним і фізичним навантаженням, а також можливостей іммуннокоррекціі виникаючих порушень.

Обстежили висококваліфікованих спортсменів (майстрів і майстрів спорту міжнародного класу) 10 велосипедистів, 28 лижників у віці 19 24 років і 16 практично здорових молодих чоловіків, які не займаються спортом. У всіх обстежуваних визначали загальну кількість лейкоцитів і лімфоцитів, субпопуляції лімфоцитів СD4, CD8, CD57, CD20- оцінювали функціональну активність лімфоцитів (РТМЛ з Кона, з ФГА) і стан гуморального імунітету (IgM, IgG, IgA, ЦВК), а також функціональну активність нейтрофілів (НСТ і ЛКТ тести, фагоцитарний показник, фагоцитарне число, показник завершеності фагоцитозу). Дослідження субпопуляцій лімфоцитів проводили на проточному цитометрі Facscan фірми "Becton Dickinson" з використанням прямих моноклональних антитіл фірм "Dako" (CD20), "Becton Dickinson" (CD4, CD8, CD57) і ізотіпіческіх контролів тих же фірм.




Проведений аналіз показав, що у спортсменів спостерігався помірний лейкоцитоз, процентний вміст лімфоцитів коливалося в межах від 15 до 60%. У контрольній групі вищевказані показники залишалися в межах норми. Вивчення субпопуляцій лімфоцитів також показало відхилення від середньостатистичної норми. Зниження загального числа Т-лімфоцитів у 80% спортсменів відбувалося за рахунок зменшення вмісту Т-хелперів / індукторів, а у 20% за рахунок падіння рівня цитотоксичних лімфоцитів. Кількісні зміни з боку натуральних кілерів (CD57) були різноспрямованими. Зниження функціональної активності лімфоцитів за даними РТМЛ у спортсменів більш виражено, ніж у контрольній групі. Зменшення кількості зрілих В-лімфоцитів (CD20) спостерігалося тільки у одного спортсмена. Виявлено зрушення в показниках гуморального імунітету. Підвищення концентрації IgМ у 30% спортсменів, кількість імуноглобулінів G і А у 50% обстежуваних на піку тренування було зниженим. При дослідженні функціональної активності макрофагів виявлено зменшення фагоцитарного індексу, зниження поглинальної і перетравлює здібності фагоцитів.

Таким чином, у спортсменів-велосипедистів високої кваліфікації спостерігаються значні кількісні і функціональні порушення з боку різних ланок імунної системи, які можна розглядати як синдром імунної дисфункції. Зазначені порушення сприяють підвищенню сприйнятливості до інфекційних захворювань у спортсменів в періоди змагань і інтенсивних тренувань. Імунологічний моніторинг дозволяє виявляти порушення в ІС і точно визначати функціональний стан спортсмена. Залежно від результатів імунологічного дослідження може проводитися корекція порушень імунного статусу.

З метою іммуннокорекціі спортсмени-лижники були розділені на 2 групи. Першій групі спортсменів в раціон харчування були включені біологічно активні добавки (БАД) на основі морепродуктів (фукус, ламінарія і ін.), Друга група, яка не отримувала добавок, була контрольною. Спортсмени дослідної групи зазначені добавки отримували по 1 капсулі 3 рази на день протягом 1 місяця до змагань, під час змагань і 10 днів після змагань. Комплексна оцінка змін з боку імунної системи дозволила зробити наступні висновки: в групі спортсменів, які отримували БАД, відхилення з боку імунної системи спостерігалися в 9,8% випадків, в контрольній групі ці порушення реєструвалися у 32,1% обстежених.

Таким чином, застосування БАД на основі морепродуктів у висококваліфікованих спортсменів в період інтенсивних тренувань дозволяє здійснювати профілактику порушень з боку імунної системи і, отже, профілактику іммуннозавісімих захворювань.

Циган В.Н., Жоголєв К.Д., Нікітін В.Ю., Іванова А.М., Єгоров В.М.



Увага, тільки СЬОГОДНІ!

ІНШЕ

Вилочкова (зобна) заліза. фото

Вилочкова (зобна) заліза.

Місцезнаходження, розмір і будова вилочкової залози.Тимус утворена епітелієм і лімфоцитами, які є одним з видів білих…

Увага, тільки СЬОГОДНІ!
» » Синдром імунної дисфункції у висококваліфікованих спортсменів