Залежність нелінійних характеристик еег від емоційного стану

Під нелінійними характеристиками ЕЕГ будемо мати на увазі результати фрактального аналізу. Цей спосіб обробки даних проводиться за допомогою формального апарату теорії складних систем. Показано (Ulbikas і ін., 1998, C.L.Ehlers і ін., 1998), що ЕЕГ можна розглядати як процес, в якому присутня т. Н. детермінований хаос. Це означає, що можлива оцінка таких параметрів ЕЕГ, як кореляційний і фрактальна розмірності відновленого аттрактора. Обидва цих параметра характеризують упорядкованість поведінки досліджуваної системи. Чим менше кореляційний розмірність відновленого аттрактора, тим більше детерміністичного поведінку системи. У нашому випадку досліджуваний об`єкт - головний мозок людини - можна уявити як дуже складну нейронну мережу, в якій існує динаміка змін зв`язків між окремими її елементами. При цьому кожен набір зв`язків можна розглядати як функціональний стан мережі.

Дану модель легко інтерпретувати в термінах теорії функціональних систем, розробленої П.К. Анохіним. Відповідно до цієї теорії для задоволення тих чи інших потреб організму формуються відповідні функціональні системи. Відповідно разом з динамікою потреб неминуча і динаміка формування функціональних систем.

На нейрофизиологическом рівні показано, що існує динаміка об`єднання окремих нейронів в нейронні модулі і нейронних модулів в більш великі освіти (А.С. Батуев, 1984). Останні, ймовірно, носять функціональний характер. Експериментально показано (Chang та ін., 1994), що ізольовані нейронні сегменти демонструють більш стохастичную поведінку, ніж неізольовані. Ми можемо стверджувати, що чим більше детермінізму в ЕЕГ, тим сильніше генералізація діяльності головного мозку.

У дослідженні, проведеному в Інституті Мозку Людини РАН, випробовувані переживали різні емоційні стани - позитивні і негативні. Емоції викликалися за допомогою внутрішньої індукції - піддослідним пропонувалося згадати будь-які позитивні або негативні події минулого.

Результати обробки даних показали, що при переживанні негативних емоцій кореляційний розмірність відновленого аттрактора ЕЕГ дещо менше, ніж при переживанні позитивних. Отже, на нейрофизиологическом рівні переживання негативних емоцій супроводжується сильнішою залученістю окремих нейронів в формування функціональних систем, встановленням більш жорстких зв`язків між нейронами.

З точки зору потребностно-мотиваційної теорії емоцій (П. В. Симонов, 1975), на підставі отриманих результатів можна припустити, що формування функціональних систем, призначених для задоволення найбільш значущих потреб, супроводжується переживанням негативних емоцій.

Меклер А.А.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!