Що таке совість? Визначення психологів

Що таке совість, визначення такого, на перший погляд, простого і зрозумілого терміна дуже важко. У той же час поняття «совість» обов`язково входить в психологічний портрет особистості.

Дати визначення совісті намагалися ще в стародавні часи. Наприклад, про те, що таке совість замислювалися такі мислителі, як Сократ, Сенека, Паскаль, Юм, Руссо і багато інших, в тому числі і багато релігійних сподвижники. Звичайно, тоді виходили більше з релігійних і філософських категорій совісті, сьогодні совість розглядається з психологічної точки зору. Наприклад, Зигмунд Фрейд визначав совість, як внутрішнє сприйняття неприпустимість прояву бажань, наявних у людини.

Виникнення совісті він не вважав вродженою якістю людини, а пов`язував з психосексуальним розвитком дитини. У дитини немає внутрішнього гальма для здійснення своїх бажань, як такого морального гальма виступають його батьки. Потім, у міру дорослішання і розвитку, совість переходить в моральну якість людини, в якусь субстанцію, яку він назвав, як «Его», або «Я». Цей архетип є середньою ланкою між двома іншими людськими інстанціями: «Ід», або «Воно», і «Супер-его», або «Над-Я». «Ід» - це область інстинктів, причому самих низинних інстинктів людини. «Над-Я» - моральні підвалини суспільства. По суті, «Я» розривається між бажанням задовольнити свої пристрасті і що склалися засадами в суспільстві, тобто «Я» виконує функції совісті, як ми розуміємо її на сьогоднішній день.

Тут можна помітити дуже цікавий момент, завдяки якому в психоаналізі совість розглядається як якийсь двоїстий моральний комплекс. З одного боку, совість допомагає людині контролювати себе самостійно, оберігає від поганих вчинків, з іншого боку, її крайні, суворі прояви можуть породити в людині або суспільстві страх, невпевненість, що може привести до психічних розладів.

Фромм теж присвятив кілька своїх робіт проблемі совісті. Совість він розділив на авторитарну і гуманістичну. Як авторитарної совісті виступають батьки, церковні, громадські моралі, які і є стримуючим фактором для людини. Гуманістична совість, на відміну від авторитарної, є вже совістю, самостійно виробленої людиною в процесі життя. Звичайно, перерахувати навіть коротко все, що говорили свого часу ті чи інші мислителі, філософи, вчені, художники, психологи неможливо. Кожна людина по-своєму дає визначення совісті, по-своєму відноситься до цього поняття.

Але в загальних рисах на питання про те, що таке совість, визначення можна дати приблизно таке: здатність кожної людини самостійно контролювати свої вчинки, свою поведінку у відповідності зі сформованими загальноприйнятими нормами і засадами, а також відповідно до своїх особистих моральними переконаннями.