Функції психіки

В рамках психологічної науки існує велика кількість складних для розуміння структур і процесів. Одне з базових понять в психології, яке також є ключовим терміном у медицині та філософії, - психіка. Як правило, під психічною діяльністю прийнято розуміти сукупністю складних ментальних процесів, а також спосіб взаємодії з навколишнім середовищем через суб`єктивне відображення об`єктивної реальності. Психіка містить у собі поняття духовного світу людини, його внутрішні переживання, емоції і почуття, а також самосвідомість. Як і будь-яка інша діяльність, у психіки є свої функції, найбільш основними з яких є відображення, регуляція і спілкування.

Відображення - базова здатність, характерна для психічної діяльності тварин і людини. Психіка є вродженою діяльністю, яка розвивається в процесі життя під впливом отриманого досвіду. Такий розвиток можливо саме завдяки здатності психіки відображати безпосередній вплив навколишнього середовища. Але це відображення НЕ дзеркальне. Воно є суб`єктивним процесом і повністю залежить від особливостей і характеристик окремо взятої людини. Саме тому сприйняття одних і тих предметів може кардинально відрізняється у різних людей.

Завдяки відображенню людина може формувати власну картину світу і отримувати знання про зовнішнє середовище. Відображення безпосередньо пов`язано з базовими відчуттями (зором, нюхом, смаком, слухом, тактильними відчуттями) і сприйняттям.

Регулятивна функція психіки проявляється в діяльності і поведінці. Вона забезпечує можливість довільно реагувати у відповідь на подразники із зовнішнього середовища. Довільний реагування означає вольове прояв. Але регуляція не тільки дає можливість відповідати на різні стимули, але і дозволяє формувати завдання і цілі, пов`язана з мотиваційно-вольовою сферою, допомагає людині приймати рішення. Також регулятивна функція психіки забезпечує планування моделей поведінки, які допомагають досягти задуманих цілей. Головну роль в регуляції грають емоції. Вони формують відповідну реакцію організму на подразники. Завдяки емоціям ми розуміємо, наскільки задоволені наші потреби і чи варто далі діяти, щоб досягти бажаного результату.

Комунікація або спілкування являє собою одну з найважливіших функцій психіки. Саме завдяки комунікації можливий розвиток суспільства в цілому і кожного окремого індивідуума в ньому. Спілкування дозволяє людям взаємодіяти, здійснювати складну спільну діяльність, передавати досвід і знання з покоління в покоління. Також спілкування робить можливим формування міжособистісних відносин.

Комунікація буває вербальної і невербальної. Вербальне спілкування має на увазі взаємодію на основі мови, невербальне - жестів і міміки. В історико-еволюційному аспекті величезне значення має саме вербальне спілкування, яке дозволило людству пройти довгий шлях становлення від первісного суспільства до високорозвиненого соціуму. Мова являє собою складний інструмент взаємодії, аналогів якому немає в тваринному світі. Так, серед представників фауни є високорозвинені види, в основному примати, які «спілкуються» за допомогою звуків. Але для тварин таке спілкування зводиться до вираження базових емоцій або подачі умовних сигналів, наприклад, про небезпеку, і мало в чому нагадує людську мову.