Розвиток психіки в філогенезі

Людська свідомість є унікальним результатом розвитку вищої психічної діяльності. У психології під психікою прийнято розуміти здатність суб`єкта відображати об`єктивну реальність. Іншими словами, це властивість високоорганізованої матерії активно реагувати на зовнішні подразники. Щоб відповісти на головні питання про суті психічної діяльності потрібно знати про особливості її становлення у тварин в процесі еволюції. Тобто, вивчити розвиток психіки в філогенезі.

Основні підходи до вивчення психіки

Можна з упевненістю сказати, що психічна діяльність, як предмет вивчення, викликала і продовжує викликати багато суперечок в наукових колах. Головне питання, яке протягом століть хвилює великі уми людства: «Кому властива психіка?».

Ще Р. Декарт висунув теорію про те, що психічна діяльність властива лише одній людині, як вищу форму розвитку. Його теорія отримала назву антропопсихизм і була дуже популярна в свій час. Французькі матеріалісти висунули ідею про загальну натхненності природи - панпсихизм. Відповідно до їхніх поглядів, все в цьому світі має психіку, будь то каміння, пісок або вода. Послідовники Біопсіхізм вважали, що психічна діяльність - властивість виключно живої природи, в тому числі і рослин. Дарвін вважав, що вона властива лише організмам, у яких є нервова система (Нейропсіхізм). К.Платонов, трохи видозмінивши підхід Дарвіна, вважав, що психіка властива організмам з трубчастої нервової системою і вираженим головним мозком - мозгопсіхізм.

Стадії розвитку психіки в філогенезі

Загальноприйнята класифікація етапів розвитку психічної діяльності в філогенезі належить видатному радянському академікові А.Н. Леонтьєву. Згідно Леонтьєву, основним критерієм наявності зачатків психічної діяльності є чутливість. Це здатність організму реагувати на незначні зовнішні подразники (наприклад, запах, колір), які пов`язані з життєво важливими сигналами (їжею, небезпекою). Вона дозволяє суті орієнтуватися в навколишньому середовищі і активно реагувати на зовнішні стимули. Наприклад, проявом чутливості є зміна траєкторії руху хробака в залежності від світла. Така поведінка характерна для першого етапу розвитку психічної діяльності - стадії елементарної сенсорної чутливості. Відмінною особливістю психіки на цьому етапі є відображення окремих властивостей, а не предмета в цілому. Наприклад, жаба реагує виключно на рухомий предмет. Вона спробує піймати папірець на мотузочці, але при цьому буде повністю ігнорувати знерухомлену мошку.

З ускладненням будови нервової системи, появою головного і спинного мозку, пов`язаний наступний етап - стадія перцептивної психіки. Вона характеризується появою у тварин здатності формувати цілісний образ, одночасно реагуючи на кілька різних стимулів. Також поряд з інстинктами у тварин з`являються навички - індивідуальні форми поведінки, придбані в процесі життєдіяльності. Особливо виражені навички спостерігаються у тварин, що мають кору великих півкуль мозку.

Третя стадія розвитку психічної діяльності - стадія інтелекту. Для неї характерно істотне збільшення обсягів головного мозку, диференціювання клітин кори, а також примноження кількості звивин і борозен. Такі фізіологічні зміни обумовлені зміна форми відображення. Тварина (зокрема, примати) не тільки сприймає образ цілісно, а й відображає наочні зв`язки і відносини між предметами. Ця стадія є останньою в розвитку психіки тварин. За нею йде етап появи свідомості, який доступний лише людині.