Реконструкція суб`єктивного відображення психіки

Спроби аналізу визначень психологічних термінів робилися в психології раніше [Оганян Г.З., 1980 Штейнмец А.Е., 1977- 2000]. Одну з задач своїх досліджень автори бачили в тому, щоб з`ясувати ступінь збігу визначень респондентів з науковими визначеннями, при цьому отримані результати оцінювалися як невтішні, низькі. Ми спробували змістити акценти у вивченні визначень психологічних термінів з чітко оціночних на констатують - метою нашого дослідження стала реконструкція суб`єктивного відображення психіки як об`єкта сприйняття.

Респондентами виступили професійні психологи - теоретики і практики, а також студенти, ще не слухали курс психології ( «наївні» суб`єкти). В цілому вибірка склала 75 людина- було отримано і проаналізовано 92 визначення терміна «психіка». Використовувалися методи визначень і контент-аналізу, який був реалізований в 3 етапи: класифікаційний аналіз определенія- структурний аналіз тексту определенія- узагальнення отриманих даних.

З точки зору класифікаційного аналізу визначень можна констатувати, що спільними для вибірки в цілому є такі тенденції: приведення одним випробуваним декількох різних визначень, що обумовлюється складністю феномена психіки і звідси можливістю різних її опісаній- відображення у визначеннях ситуації труднощі, в якій перебував пізнає суб`єкт, формулює визначення. Відмінності стосуються ступенем розгорнення загальних схем визначень, яка варіює від однолінійної дихотомії визначень психологів-теоретиків (реальні визначення - номінальні визначення) до трирівневої системи дихотомій визначень «наївних» суб`єктів (власне визначення - операції, подібні до определеніем- реальні визначення - номінальні определенія- онтологічні визначення - гносеологічні визначення).

Структурний аналіз тексту ухвали передбачав виділення «ключового» слова, з яким ототожнюється кожний термін, і сегментів визначення, що представляють будь-якої смислового компонент визначення. Діапазон виділених нами «ключових» слів досить широкий, проте кількість «ключових» слів в обох групах професійних психологів окремо значно менше, ніж кількість «ключових» слів у визначеннях «наївних» суб`єктів, що, очевидно, пов`язано з засвоєнням психологічного знання і, отже, чисельно обмежених варіантів визначення психіки. В результаті лексико-граматичного аналізу сегментів визначень були виявлені 4 смислових компонента визначень: «суб`єкт» - «якість» - «зміст» - «об`єкт». Однаковість відповідей в цілому по вибірці спостерігається в рамках двох останніх смислових компонентів: «зміст» (підкреслюється функція відображення), «об`єкт» (називається дійсність). В рамках двох інших смислових компонентів фіксуються суттєві розбіжності: «суб`єкт» (людина як єдиний носій психіки переважно присутній в визначеннях психологів-практиків і «наївних» суб`ектов- у відповідях психологів-теоретиків в більшій мірі міститься вказівка на високоорганізовану матерію як носія психіки) - «якість» (в термінах «наївних» суб`єктів частіше відзначається характеристика «внутрішнє», в той час як в визначеннях професійних психологів посилення отримують характеристики, що описує ающіе психіку як складне, системне утворення).

Узагальнення «ключових» слів і виявлених смислових компонентів дозволило на матеріалі нашого дослідження припустити існування двох типів суб`єктивного відображення психіки як об`єкта пізнання: професійно-психологічного і «наївного». Ці типи мають точки дотику (спільність, наприклад, таких категорій, як «множинність - одиничність», «матеріальне - ідеальне»). У той же час можна говорити про суттєві відмінності, які демонструють можливі позиції суб`єкта, що пізнає щодо психіки як об`єкта сприйняття: дихотомія «внутрішнє - зовнішнє» як одна з характеристик «наївного» типу відображення пов`язана з просторовим полаганием психічної реальності, яке здійснює суб`єкт, що пізнає, будучи своєрідною точкою отсчета- дихотомії «формальна характеристика психіки - змістовна характеристика психіки» і «чуттєве - раціональне» як характеристики професійно нально-психологічного типу відображення свідчать про посилення гносеологічного аспекту в сприйнятті психічної реальності, по відношенню до якої суб`єкт може змінювати свій дослідницький ракурс.

Кільченко О.І.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!