Сприйняття іммігрантів і когнітивна навантаження: внесок соціальної бажаності

Дослідження продовжує серію робіт, спрямованих на вивчення соціально-когнітивних ефектів сприйняття іммігрантів (Балєва, Корнієнко, 2007- Щебетенко, 2007- Щебетенко, Балєва, Корнієнко, 2006).

У дослідженні брало участь 90 жителів Пермі у віці від 23 до 81 року (М = 49.37- 8Б = 14.12), з них 30 чоловіків і 60 жінок. Когнітивна навантаження маніпулювати відповідно до процедури. Учасникам повідомили, що вони "візьмуть участь в дослідженні окремих процесів запам`ятовування". Учасникам експериментальної групи на аркуші формату А4 пред`являлося 7- значне число. Їм повідомили, що "для відволікання їх уваги" після запам`ятовування числа вони прочитають "короткий текст, автобіографію молодої людини і потім дадуть відповідь на ряд питань про цю людину". Весь цей час вони повинні були утримувати в своїй пам`яті число. Нарешті, після відповіді на питання про цю людину вони повинні були вписати в бланк число і перевірити його правильність. Контрольна група повинна була "просто прочитати текст про рассказчике і відповісти на ті ж питання". Пред`являлися образи іммігрантів двох національностей - узбецької та грузинської. Маніпуляція національністю способу іммігранта здійснювалася відповідно до процедури Щебетенко, Балєв і Корнієнко (2006). Поведінкові і психологічні властивості, притаманні образу, були отримані на основі експертних оцінок. Образи іммігрантів варіювалися за ступенем стереотипності-контрстереотіпності.

Ставлення до образу іммігранта оцінювалося за допомогою "Шкали відносини до оповідача" (Щебетенко з співавт., 2006). Шкала включає в себе 7 пунктів з варіантами відповідей від 1 ( "абсолютно не згоден") до 7 ( "абсолютно згоден") з прийнятним рівнем = .76. Соціальна бажаність вимірювалася за допомогою "Опитувальника особистості Айзенка". Дослідження носило анонімний характер.

Хоча когнітивна навантаження не впливала на оцінку іммігранта (рgt; 0,38), а соціальна бажаність з оцінкою іммігрантів корелювала (рgt; 0,21), вони значимо взаємодіяли між собою, Р (2, 84) = 3,35, р = 0,040. При цьому найбільш високі оцінки іммігрантам виносили індивіди з високою соціальною желательностью, що знаходилися в стані низької когнітивної навантаження (М = 5,09). Індивіди з низькою соціальної желательностью при низькій когнітивної навантаженні показали більш низькі оцінки (М = 4,02- р = 0,013). Цей ефект проявився також в тому, що у індивідів з низькою когнітивної навантаженням була отримана близька до значущої приватна кореляція між соціальною желательностью і оцінкою іммігранта, г (40) = 0,28, р = 0,079. Крім того, було отримано ефект когнітивної навантаження серед індивідів з високою соціальною желательностью, Р (1, 84) = 5,74, р = 0,019. При цьому когнітивна навантаження приводила до значного погіршення оцінки іммігранта такими індивідами (М = 4,17).

Отримані результати можуть говорити про те, що підтримка позитивної оцінки іммігрантів індивідами з високою соціальною желательностью є процесом, що вимагає значних когнітивних зусиль. У тому випадку, якщо комунікативний контекст навантажений надмірної фонової інформацією (когнітивна навантаження), це може нівелювати позитивні оцінки іммігрантів людьми з високою соціальною желательностью і активувати більш негативні стереотипи.

Крім того, дослідження показують, що когнітивна навантаження може обмежувати можливості обробки суб`єктивно складної інформації (напр .: Лгпй1 е1 а1., 2007). Отже, чим складніше пропонований образ іммігранта, то більша повинен бути ефект когнітивної навантаження на індивідів з високою соціальною желательностью. І дійсно, ввівши змінну стереотипності (контрстереотіпності) способу іммігранта, ми отримали наступне. Ефект когнітивної навантаження на індивідів з високою соціальною желательностью проявив себе при оцінці контрстереотіпного (тобто більш складного для розуміння) способу іммігранта, Р (1, 78) = 7,82, р = 0,006. З іншого боку, при оцінці стереотипного образу іммігранта цей ефект був незначну, Р (1, 78) = 0,72, р = 0,400. Отже, можна очікувати, що індивіди з високою соціальною желательностью демонструватимуть найбільше зниження оцінки іммігранта за двох умов: ускладненому контексті і ускладненою інформації про іммігранта.

Щебетенко С.А., Єфімова Г.П.