Особливості системи відносин одиноких жінок

Феномен самотності в наявних роботах (Е. Фромм, Салліван, А. Садлер, Г. Джонсон, Ю.М. Швалб, А.П. Новгородцева, Г.М. Тихонов, А.У. Хараш і ін.) Розглядається в різних аспектах. Однак практично відсутні дослідження такої важливої з психологічної точки зору області особистості самотньої людини, як ставлення до навколишньої дійсності. Ця область залишається маловивченою.

У цьому дослідженні зроблена спроба вивчити суб`єктивну систему відносин жінок, які перебувають у стані безшлюбного самотності (експериментальна група ЕГ), до різних сторін дійсності (майбутньому, свого минулого, матері, батька, сім`ї, протилежної статі, собі, сексу) і зіставити з такою ж у жінок, які перебували у шлюбі (контрольна група КГ). У дослідженні взяли участь 40 жінок (по 20 в кожній групі) у віці від 20 до 45 років. Вибірка досліджуваних була неоднорідна не тільки за віком, а й за соціальним статусом, освітою, професією, матеріальним становищем. Обумовлено це тим, що на даному етапі нас цікавила не стільки однорідність вибірки, скільки добровільну згоду на участь в дослідженні і виявлення загальних тенденцій в особливостях системи відносин випробовуваних обох груп.

Для вивчення відносин до перерахованих сторонам дійсності використовувалася методика "Незакінчені речення". Ставлення до кожної області оцінювалося в [1 +1]. Аналіз результатів проводився за величиною середнього значення вираженості відносин в цілому і по кожному окремо. Отримані результати свідчать про те, що всі досліджувані відносини у жінок, які перебували у шлюбі, мають позитивну емоційне забарвлення (від + 0,26 до + 0,58), М = 0,41,? = 0,0074). Інша картина спостерігається в системі відносин одиноких жінок (0,60 до + 0,50, М = 0,06? = 0,297).

Найбільша кількість позитивних емоційних реакцій в обох групах випробовуваних спостерігається у ставленні до майбутнього і минулого. Однак якщо середні значення в оцінці ставлення до майбутнього практично збігаються (0,5 в ЕГ і 0,53 в КГ), то в оцінці ставлення до минулого вони значимо різні (0,25 - в ЕГ- 0,58 в КГ), r = 0,40, рlt; 0,05. Найбільша кількість негативних відносин спостерігається у самотніх жінок до сексу (М = 0,6), в той час як у жінок, які перебували у шлюбі, М = 0,42 (r = 0,89, рlt 0,001). Даний факт важко пояснити однозначно. Можливо, що колись сформований негативне ставлення до цієї сфери зумовило труднощі у встановленні контактів з чоловіками. А, може бути, невдачі в пошуках супутника життя зумовили формування негативного ставлення до інтимної сфери (як механізм захисту) у більшості жінок нашої вибірки. Однак слід констатувати, що між ставленням до сексу і самотністю існує складне взаємовплив.

У випробовуваних ЕГ переважає також негативне ставлення до батька, сім`ї, собі, протилежної статі (середні значення відповідно -0,15, -0,20, -0,35, -0,20). Середні значення за цими показниками у випробовуваних КГ - 0,26- 0,37- 0,42- 0,32. Відмінності за цими видами відносин також статистично значущі.

Оскільки в рамках психоаналітичної теорії є твердження, згідно з яким жінка схильна проектувати на свого партнера образ свого батька, а також переносити в свої подружні стосунки модель батьківських подружніх відносин, нами було проведено зіставлення відносин до батька з відносинами до протилежної статі по всій вибірці випробовуваних. Виявилося, що між ними є тісний кореляційний залежність (r = 0,90, рlt 0,001), тобто однією з причин самотності може бути сімейне неблагополуччя, пов`язане з порушеннями відносин "дочка батько".

За результатами дослідження ми дозволяємо припустити:

1) система суб`єктивно-оцінних відносин одиноких жінок в порівнянні з заміжніми характеризується переважанням негативного емоційного фону;

2) в системі відносин одиноких жінок виявлені області з переважанням негативного ставлення до них: до батька, сім`ї, собі, протилежної статі, сексу;

3) є тісний взаємозв`язок між ставленням до батька і ставленням до протилежної статі.

Казанцева Г.Н.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!