Дослідження факторів точності першого враження про іншу людину

Предметом нашого дослідження послужив феномен першого враження. Дослідження мало на меті з`ясувати: чи залежить перше враження від часу і виду контакту. В експериментальних цілях варіювалися час і вид контакту. Було виділено три проміжку часу, протягом яких піддослідні контактували з незнайомими їм перш асистентами експериментатора. Перший проміжок включав тільки візуальний контакт: випробуваному пропонувалося подивитися на асистента протягом 2-5 секунд. Другий проміжок включав візуальний і вербальний контакт учасників: випробуваному пропонувалося поставити асистентові один із заготовлених питань, на який той коротко відповідав. В цілому взаємодія тривало 1-2 хвилини. Третій проміжок припускав взаємодія з асистентом, в ході якого вони протягом 5-10 хвилин спільно вирішували проблемне завдання. Після контакту випробовувані заповнювали анкету встановленого зразка.

Кожен асистент був представлений п`яти випробуваним в кожен з трьох проміжків часу. Всього в експерименті брало участь 150 піддослідних і 10 асистентів (троє чоловіків і сім жінок).

Попередньо асистенти проходили психологічне тестування і оцінювалися експертами-психологами, а так само оцінювали себе самі по цікавлять якостям і ступеня їх вираженості. Таким чином були отримані два стандарти: самооценочной і експертний, з якими і порівнювалися оцінки, дані випробуваними.

Дослідження показало, що час і вид контакту не впливають на точність першого враження: асистенти оцінювалися піддослідними приблизно однаково і після короткострокового візуального контакту, і після відносно тривалого взаємодії. З цього можна зробити висновок, що перше враження формується в перші секунди контакту, що називається з «першого погляду».

Перше враження не було випадковим: 76% випробовуваних дали схожу за направленням оцінку. При цьому збіг з еталоном самооцінки склало 52%, з експертним (46%. Таким чином, у більшості випробовуваних склалося таке перше враження, точність якого, знаходиться в межах випадкової величини. Це може бути пов`язано з низьким ступенем усвідомленості своїх якостей асистентами і з ефектом самопрезентації.

Найбільш точно уловлюються темпераментні, потім соціально-значущі і найгірше - характерологічні риси особистості. Емоційний стан краще визначається при вербальному контакте- жінки більш категоричні в оцінках і точніше оцінюють ставлення асистента до себе- інформація про бажання продовжувати контакт відстежується в перші секунди взаємодії.

Таким чином, перше враження про людину в малому ступені залежить від часу контакту. Істотними факторами, що впливають на складаний образ, є ступінь усвідомлення своїх характерних особливостей і їх самопрезентація.

Величко О.Г., Горкунов А.Ю.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!