Екопсихологія - наука xxi століття

Одним з ключових подій останніх років стала міжнародна конференція ООН з проблем навколишнього середовища і розвитку, в якій взяли участь глави держав і урядів більшості країн світу. На конференції була прийнята "Порядок денний на ХХІ століття" - керівництво для вироблення ділової та державної політики і прийняття особистих рішень на наступне століття, а також зазначена необхідність переходу до "стійким формам розвитку і способу життя" та визначено принципи досягнення сталого розвитку.

Основним гаслом наступаючого ХХI століття має стати гасло - "Від суспільства споживання до суспільства духу". Тому поряд з науками вирішальними завдання чисто екологічного характеру значну роль буде грати психологія. В даний час активно розвивається нова галузь психології - екологічна психологія. Уже багато робіт присвячено різним аспектам екопсихологічної проблематики. Але як науковий термін "екологічна психологія" ( "екопсихологія") ще не закріпив за собою загальноприйнятого значення у вітчизняній науці. Вивчивши існуючі напрямки в екологічній та психологічної науках, ми описали місце екопсихології в системі наук і її структуру.
Екопсихологія формується як розділ психологічної науки, що відображає міждисциплінарну галузь знань про психологічні закономірності розвитку і поведінки людини в навколишньому його середовищі (фізичної, природного, соціального і т.п.) і його взаємодії з нею. На нашу думку, екопсихологія не слід змішувати з псіхоекологіей і екологією людини, які відносяться, скоріше, до екології.

Психологія екологічної свідомості має предметом свого дослідження екологічну свідомість як сукупність екологічних уявлень, існуючого ставлення до природи, а також відповідних стратегій і технологій взаємодії з нею в социогенетический, онтогенетическом і функціональному аспектах.

Психологія природокористування займається психологічними аспектами охорони навколишнього природного середовища та оптимізації загальних психологічних принципів здійснення будь-якої діяльності, пов`язаної з використанням природно-ресурсного потенціалу.

Серед спеціальних напрямків екопсихології ми виділили екопсихологія розвитку, екопсихологія індивідуальності, медичну, соціальну, індустріальну і екстремальну екопсихологія.

Розроблена нами класифікація не претендує на всеосяжний охоплення, але може служити в якості основи для формування більш чіткої структури екопсихології як самостійного напрямку науки.

Білоусова В.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!