Вплив суспільства на людину

Практично з моменту народження ми починаємо піддаватися всіляким впливам ззовні. Родичі і вчителі, навколишні та й все співтовариство в цілому впливають на нас найбезпосереднішим чином, причому, роблять це з найкращими намірами, в більшості випадків досягаючи абсолютно протилежного ефекту. В результаті ми маємо низьку самооцінку, а також задавлені геть задатки, здібності та творчі якості, отримані нами від природи. Вплив суспільства на людину, про це далі в статті.

Образно кажучи, наша свідомість знаходиться на своєрідній дієті, демонструючи тим самим приказку про те, що ми є те, що їмо, а заодно сюди ж підходить вислів про те, що ми то, про що думаємо. Духовна їжа, яку ми годуємо нашу свідомість, докорінно впливає на наше ставлення до навколишнього світу, визначаючи як звички, так особистість. І, звичайно ж, якість і кількість продукції, що поставляється нашому розуму їжі, надає безсумнівний вплив на розвиток вроджених можливостей, визначаючи також міру цього розвитку.

Крім того, що дитина у великій мірі схильний до впливу навколишнього світу, він в силу віку і відсутності життєвого досвіду не здатний робити висновки. Таким чином, коли оточуючі говорять, що той чи інший малюк за характером точна копія тата або мами, це зовсім не означає, що маються на увазі будь-які вроджені якості, успадковані від батька по генетичній лінії. В даному випадку це звичка, коли дитину привчили поводитися подібним чином. Це подібно до рефлексу - бачити, що важливий для нас людина досягає успіху, використовуючи певну рису характеру, і мимоволі наслідувати його, бажаючи домогтися того ж. І якщо досвід вдалий, то ми продовжуємо дотримуватися обраної манері, поки вона не перевтілюється в звичку. Далі ми просто йдемо по накатаній колії, знову ж таки слідуючи звичці, не розуміючи, що в разі зміни життєвих обставин подібна поведінка може стати перешкодою в досягненні мети.

Очікування батьків проектуються на дітей в якості оповідань про їх власному життєвому досвіді, а також в якості порад і настанов. При цьому занадто часто близькі передають своєму потомству досвід негативний, тим самим блокуючи можливості дітей, хоча найчастіше вроджені здібності дитини набагато вище, ніж у батьків, так що і досягти він міг би набагато більш вагомих результатів.