Мисливці та жертви

Дана стаття присвячена різним стратегіям поведінки людини в житті. Виявити життєву стратегію людини в реальності і проаналізувати її іноді буває досить складно. Та й то, як обрана стратегія впливає на саме життя цієї людини, не завжди очевидно.

Сьогодні я хочу поділитися з вами своїми думками, які виникли у мене під час гри в Quake. Quake - ця мініатюрна аналогія боротьби з життєвими труднощами, дуже легко уявити цю гру в даному амплуа.

Відразу хочу відзначити, що я не є завзятим гравцем, та й не люблю витрачати на ігри багато часу, проте, іноді корисна і така розрядка, тим більше що з неї можна винести певні смисли для свого життя.

У грі Quake людина може вибрати одну з трьох стратегій- спочатку розглянемо їх докладніше, а потім спробуємо провести аналогію з реальним життям.

Стратегія «Жертва»

Так як гравець з мене зовсім «ніякий», то цілком зрозуміло, що на початку гри я перетворився в «гарматне м`ясо». У такій ситуації волею не волею виникає почуття, що тебе перетворили в жертву.

Опишу почуття, які виникали у мене під час гри: здається, що у інших гармати могутніше, що вони стріляють швидше, що куль з відновленням здоров`я їм попадається більше і т.д. Хочеться весь час звинуватити інших гравців в тому, що вони шахраюють, хитрують, що у них просто краще комп`ютер або в їх навушниках краще чути звуки і т.д.

Ще важливо відзначити одну тонкість, дотримуючись подібної стратегії, я не тільки не отримував ніякого задоволення від гри, а й сам починав грати як жертва. Тобто тепер жертвою мене робили не інші гравці, а я сам займав таку ігрову позицію. Я починав судорожно бігати по карті, чекаючи того, що на мене будуть полювати, чекаючи, що за кожним кутом мене чекає гравець, який бажає рознести мене на шматочки.

Незважаючи на все це, у мене ще зберігалося бажання виграти, однак здійснити його було практично неможливо. Така гра призводить до появи стресу, що цілком логічно.

Стратегія «я хочу просто порубиться»

Дана стратегія приносить трохи кращі результати. Тепер ви дійсно можете насолодитися грою, однак, ймовірність того, що ви займете лідируючу позицію, незначна.

Ви не використовуєте всі свої здібності, ви не докладаєте зусиль до того, щоб їх розвинути, ви просто перебуваєте в моменті «зараз» і насолоджуєтеся процесом.

Найчастіше після такої гри ви відчуваєте почуття розрядки. Ви нічого особливого не винесли з цієї гри для себе, але і не витратили свої нервові клітини.

Стратегія «Мисливець»

Одна з найкращих стратегій, що призводять до успіху в грі. Якщо ви досвідчений гравець, то, швидше за все, саме цю стратегію ви оберете. Ви будете сприймати поле бою, як свої мисливські угодья- всі інші гравці будуть для вас жертвами, які лише зрідка своїми конвульсивними діями завдаватимуть вам певні незручності.

У такій грі саме ви контролюєте ситуацію, ви відчуваєте себе впевнено і спокійно, ваше насолоду грою підкріплюється тим, що ви займаєте перше або одне з лідируючих місць.

Від гри до реальності

Найдивніше в цій ситуації те, що насправді ви можете обрати будь-яку стратегію гри, незалежно від вашого рівня підготовки. Однак, несвідомо ми завжди скочуємося на рівень «жертви», ця ігрова позиція має найнижчий потенціал свідомості.

Наші поразки в минулому підштовхують нас до того, щоб і в майбутньому ми продовжували вибирати позицію «жертви» (найчастіше несвідомо). Це твердження справедливо як для гри, так і для реального життя.

Коли я грав в Quake з одним зі своїх друзів (який в цій грі профі), то іноді на початку гри мені все ж таки вдавалося його перемагати. У такі моменти в мене виникали дуже позитивні почуття:

відчуття власної сили і непереможності. У грі мого друга навпаки виявлялися симптоми нервозності, незвично для себе він починав грати з рук геть погано, іноді потрапляючи вже зовсім на прості пастки.

Дана комп`ютерна гра відображає не стільки зіткнення професійних навичок, скільки зіткнення характерів гравців. Той, чий характер виявиться сильніше, хто зможе змусити опонента своїми діями обрати стратегію жертви, той і переможе.

... ближче до реальності ...

Іноді, самі того не підозрюючи, в своєму житті ми обираємо стратегію жертви. Саме обираємо, а не стаємо. Бути жертвою - це вибір, ніякі обставини життя не зможуть зробити вас жертвою, якщо ви свідомо не хочете бути нею. Дійсно, певні життєві труднощі можуть посприяти цьому, але у вас ніхто і ніколи не зможе відібрати право усвідомленого вибору.

Подивимося на найяскравіші недоліки стратегії жертви:
1) ви гасіть всі свої здібності швидкого реагування на мінливу ситуацію-
2) ви не бачите можливих способів виходу зі складної ситуації, хоча, насправді, ці виходи существуют-
3) ви занижуєте власні способності-
4) ви не дієте взагалі або дієте дуже різко і нелогічно-
5) ви не можете ясно мислити, замість цього ви перебуваєте в стані постійної напруги і хвилювання.

А тепер давайте поглянемо на ті плюси, які несе з собою стратегія «мисливця»:

1) ваші успіхи в минулому стимулюють ваші майбутні успехі-
2) ви впевнені в своїх силах і навіть злегка їх перебільшуєте, тому ви ставите перед собою нові складні завдання-
3) ви мислите ясно, так як ваш розум спокійний - ви контролюєте ситуацію, а не навпаки-
4) ви можете проявляти поблажливість і благородство-
5) кожну ситуацію виклику ви розглядаєте не як загрозу, а як можливість навчитися чомусь новому, знайти новий досвід-
6) і безліч інших плюсів ...

Застосовувати стратегію мисливця в житті - не означає розглядати інших людей як жертв, це значить не бути жертвою самому. Чи не бути жертвою обставин, чи не бути жертвою рішень інших людей і т.д.

Можу навести недавній приклад зі свого досвіду. Наше начальство звалила на нас величезну і моторошно нудну завдання, що вимагає титанічної праці. При цьому проблема могла бути легко вирішена, якби до її вирішення були залучені програмісти (потрібно було написати маленьку програмку по обробці даних).

Наше начальство, як зазвичай, вказало нам на своє місце: «Мовляв на зарплату окремого спеціаліста на підприємстві немає коштів, а ті що є, зайняті своєю справою». Вся ситуація нагадувала анекдот:

- Мужик пиляє дерево тупою пилкою, жахливо напружується. Робота рухається дуже повільно-
- Підходить інша людина і пропонує йому заточити пилку, на що «трудяга» відповідає: «Ти що не бачиш, у мене немає часу ... мені пиляти треба».

Ну ось, така ось склалася ситуація. Займи я в ній позицію жертви, то так би мені і довелося робити «мавпячу роботу». Однак цього разу я і мої колеги вирішили взяти справу під свій контроль.

Ми обдумали, що ми зможемо зробити. Один друг нагадав мені про те, що ще недавно я займався програмуванням. Замість того, щоб звинувачувати начальство, я трохи поламав голову і знайшов вихід.

Програмувати не стали, але написали невеликий макрос в Excel. Вийшов трохи обхідний шлях, але все ж це вже було набагато краще рішення.

Ось так, прийнявши на озброєння стратегію «мисливця» ми позбавили себе від титанічних зусиль. Вихід завжди можна знайти, можливо, він не буде ідеальний, проте це все ж краще, ніж бути жертвою.

Наступного разу, зіткнувшись з проблемою, задайте собі питання: «Яку стратегію я хочу вибрати: жертви або мисливця?»