Емоційний зв`язок матері і дитини

Емоційний зв`язок матері і дитини
Психологи і психіатри виявили наявність ще одного істотного чинника - якості емоційного зв`язку, що існує між матір`ю і дитиною. Любов, з якою вона виношує дитину-думки, пов`язані з його появленіем- багатство спілкування, що мати поділяє з ним, впливають на розвивається психіку плода.
З кінця третього місяця палець плоду нерідко виявляється в роті. Причиною смоктання пальця може стати тривале сумне чи тривожний стан матері. Радість, хвилювання, страх або тривога впливають на ритм її серцебиття, кровообіг і обмін речовин: коли мати радіє, кров розносить гормони радості ендорфіни, коли сумує або тривожиться гормони стресу катехоламіни. Відповідні відчуття (безпеки або небезпеки) відчуває і дитина. Маленький зародок, звичайно, ще неусвідомлено сприймає ці сигнали, проте всім своїм єством вже відчуває, як до нього належать- з радістю або тривогою, спокоєм або страхом. Ставлення матері, місце, яке займає маля в її серце, безпосередньо впливає на його ріст, розвиток, відчуття свого місця в світі. Причому зовнішні стрес-чинники не впливають на малюка безпосередньо, тільки мати, пропускаючи їх через себе, допускає чи ні їх вплив на дитину. Сильні емоції вагітної зовсім не шкодять дитині, навпаки, гормональні перебудови, різноманітність внутрішнього життя матері благотворно позначаються на розвитку малюка. Гірше, якщо мати довго перебуває при владі негативних переживань, не може або не хоче звільнитися від них.
Опитування п`ятисот жінок показав, що майже одна третина з них ніколи не думала про виношує дитину. У дітей, яких вони справили на світло, частіше спостерігалися нервові розлади. У ранньому віці такі діти плакали набагато більше. Вони також відчували певні труднощі в процесі адаптації до оточуючих і до життя.



Таким чином, матері розплатилися за незнання того факту, що живильним середовищем для розвитку є власні почуття і думки, а потреба в любові виникає ще до народження.
У липні 1983 року доктор Верни, психіатр з Торонто, організував проведення Першого конгресу по пре- і перинатального вихованню, в роботі якого брали участь багато фахівців з європейських держав і Канади. Було зроблено ряд цікавих повідомлень про дорослих, причиною страждань яких була збережена в підсвідомості інформація про події, що проходили з матір`ю під час вагітності.
Свідоме, позитивне ставлення до плоду під час вагітності необхідно для формування здорової психіки дитини.
Емоції і навколишнє людини простір характеризуються дуже тісним взаємозв`язком. Нещастя, душевна біль, викликають відчуття стиснення серця, нестачі повітря. Такі негативні емоції, як страх, ревнощі, злість, приводять до появи відчуття тяжкості, поганого самопочуття і закріпачення. Радість же викликає у матері почуття душевного комфорту, що позитивно впливає на дитину.
Музика, поезія, спів, мистецтво, природа допомагають досягти цього стану.