Формування релігійної свідомості

Ще недавно політика Радянського Союзу впливала на формування релігійного світогляду, наші бабусі, дідусі, наші батьки жили в країні, де релігія не тільки була заборонена, але і оголошувалася поза законом. Що ж зараз змушує людей приходити до церкви? Навіщо люди вірять в Бога? Чому зараз відроджується церква, після довгого періоду її заперечення? Над цією проблемою працювали багато вчених, філософи і священнослужителі. У своїй роботі я спираюся на праці Віктора Вейника "Чому я вірю в Бога", ієромонаха Тихона "Архієрей", Бердяєва "Сенс історії", Арсеньєва "Єдиний потік життя", Т.М. Алпеева "Релігія. Людина. Суспільство".

В основі роботи лежить визначення релігійної свідомості як структури свідомості, обумовленого певними догматами і правилами релігії при чільну роль віри, як стимулюючого і направляє діяльність фактора.

З метою виявлення головних чинників, які безпосередньо впливають на формування релігійних поглядів, було проведено дослідження, в якому брало участь 144 учнів 10 - 11 класів, 15 гімназії, міста Мінська і 3 священнослужителя. Дослідження проводилися методами анкетування та бесіди. За результатами анкетування "Ваше ставлення до релігії?" видно, що в гімназії більшість учнів вірять в існування Бога. З 144 випробовуваних на питання про те чи вірять вони в Бога, "так" відповіли 86 людина- "ні" - 34 людини;"вагаюся" - 18 осіб, і 6 чоловік приховують.

Віруючі респонденти по-різному пояснюють причини, за якими вони вірять в Бога. Найважливішим для них були ті аспекти, які зачіпають сучасне суспільство. Вони стверджують, що Всевишній є їм опорою у важких ситуаціях, і бачать велику необхідність в ньому. Також є віруючі, які бачать в Бога свій ідеал і безпосереднього Творця. Є, звичайно, і такі, на яких впливають збігу обставин і думки оточуючих їх людей.

За змістом віри віруючих можна умовно розділити на три категорії:

- віруючі з абсолютно егоїстичними бажаннями, прагненнями і потребами. Вони вважають сенсом віри поліпшення свого матеріального і духовного стану, підтримку і допомогу, захист від злих духів і, нарешті, набуття вічного життя після смерті;

- віруючі, які не думають про своє благо, а бачать сенс віри в те, щоб утримати людину від невірного шляху;

- віруючі - прихильники Бога, так як вони вважають Його своїм лідером і думають, що сенс віри полягає в самій вірі ...

Невіруючі ж, навпаки, вважають Бога вигадкою для наївних людей і вірять тільки в науку і її аспекти. Вони вважають, що самі "роблять" свою долю. Причиною віри атеїсти вважають самонавіяння. Проте, атеїсти теж є віруючими в своєму роді: їх Бог - "наука, факти, реальність".

Також є випробовувані, які не можуть визначитися в тому, вірять вони в Бога чи ні. Це відбувається, швидше за все, тому, що людина, що стоїть перед вибором однозначної відповіді боїться відповідальності, яку ця відповідь на нього накладає. Хиткі хочуть знайти опору у важкій ситуації, отже, хто вагається у вірі можна віднести до першої категорії людей мають егоїстичні передумови. Звідси можна зробити висновок, що не определившееся в вірі люди набагато ближче до віруючих, ніж до невіруючих, так як вони не можуть пояснити дійсність за допомогою будь-яких процесів.

Бесіди проводилися з 3 священнослужителями: настоятелем храму на честь ікони "Стягнення загиблих", ксьондзом костелу Пресвятої Діви Марії Володимиром і ксьондзом Петром з костелу святого Симона і Олени. За їхніми словами - віра закладена в кожній людині з його народження, і у всіх з нас є дар богопізнання. Віру потрібно шукати у власній душі і серці. Вони відзначають, що в основному люди йдуть до храму, тільки тоді, коли "біда стукає в двері". В інших ситуаціях про Бога просто забувають. Але людям потрібно комусь довірити своє життя, і Бог дає їм надію і любов.

За результатами проведеного дослідження можна зробити висновок: на формування релігійної свідомості впливають такі фактори як критична ситуація, горе, егоїзм, спонукає виконувати приписи релігії для майбутнього винагороди, громадська думка, що спрямовує і коректує поведінку людини, випадок, який можна трактувати, як диво, усвідомлення його людиною, після якого він приходить до віри в надприродне істота.

На даний момент дослідження триває за наступними напрямками: віра як механізм захисту, і як наслідок внутрішньоособистісних конфліктів.

Михайлова Надія Анатоліївна