Растафаріанство: філософія розкріпачення і релігія бога джа

ХХ століття характеризувався не тільки бурхливим розвитком науково-технічного прогресу практично у всіх сферах економіки, а й появою ряду нових явищ в житті суспільства. Цей період був багатий змінами в суспільно-культурному житті і появою ряду нових соціальних явищ, зокрема - виникненням нових релігійних та релігійно-філософських течій. Однією з найвідоміших релігій, що зародилися в першій половині ХХ століття, є релігія бога Джа, більш відома як растафаріанство. Перебіг растаманів з самого виникнення привертало до себе значний вплив громадськості через неоднозначності постулатів цієї релігії, і зараз все ще точаться суперечки про деякі принципи вірування, а громади раста поповнюються все новими членами.

Датою формування релігійно-філософської течії растафаріанства прийнято вважати 2 листопада 1930 року - саме в цей день Тафері Мекон зійшов на престол Ефіопії, взявши собі ім`я Хайле Селассіє I. Так як принц (рас) Тафері був чорношкірим, його коронування багато представників негроїдної раси сприйняли як здійснення відомого в Ефіопії стародавнього пророцтва про рятівника, який звільнить чорношкірих від панування білої раси. Першими растафаріанцамі стали вихідці з Ефіопії, які приїхали в пошуках кращого життя на Ямайку і влаштувалися на цьому острові. Вони вірили в те, що Хайле Селассіє I покладе початок боротьбі за повалення панування європеоїдної раси в світі.

Перші учасники руху раста збиралися в громади і жили відокремлено від решти суспільства, і саме в таких громадах і були сформовані основні постулати релігії бога Джа. Згідно віруванням, Бог Джа був і є єдиним богом, що створили всіх людей і вибравши чорношкірих своїм улюбленим народом. Однак за множинні гріхи бог Джа покарав свій обраний народ, віддавши його на службу до людей з білою шкірою, і так повинно було бути до приходу посланого богом рятівника. У ролі такого рятівника першим раста якраз і представлявся Хайле Селассіє I. У ямайських громадах растаманів були розроблені 6 принципів - заповідей релігії бога Джа, які виглядали наступним чином:

1. Декларування обраності і переваги негроїдної раси над іншими людьми

2. Заперечення легітимності ямайських влади і непокору законам Ямайки

3. Намір мстити "білим людям" за те, що вони ущемляли темношкірих

4. Ненависть до всіх представників європеоїдної раси

5. Підготовка до повернення в "землю обітовану" - Ефіопію

6. Визнання і шанування імператора Ефіопії Хайле Селассіє I як посланника бога Джа і рятівника негроїдної раси

Зрозуміло, такі принципи растафаріанства ні офіційна влада, ні громадянське суспільство Ямайки не поділяли, тому лідери громад растаманів регулярно залучалися поліцейськими до кримінальної відповідальності. Уже в кінці 30-х років ХХ століття практично всі послідовники релігії бога Джа жили повністю відокремлено від суспільства, в розташованих у високогір`ї селищах. Така ситуація тривала аж до 60-х років ХХ століття, і тільки на початку 70-х років про релігійно-філософському русі раста стало відомо широким верствам суспільства за межами Ямайки. Причиною поширення ідеології растаманів за межі Ямайки стала популярність Боба Марлі, який в своїй творчості проповідував релігію бога Джа, а також поширенню стилю реггі, багато в чому заснованого на постулатах растафаріанства.

Растафаріанство - це скоріше не релігія, а філософія з елементами вірування в вищі сили, тому багато постулати і догми раста пов`язані не з поклонінням богу, а з життям в суспільстві і взаємодією з іншими людьми. Про це свідчить ряд правил, яких дотримувалися адепти релігії бога Джа, що жили в громадах. У звичках і життєвий уклад растаманів найбільш важливим було прагнення до духовного світу і бажання позбавити себе від побутової рутини, тому адепти релігії бога Джа носили зручний одяг і взуття, сплітали волосся в дреди - зачіску, яка не розпадається довгий час і, на думку растаманів, робить їх схожими на левів, і займалися художньою самодіяльністю.

Заняття творчістю растамани приділяли чимало уваги і старанності, оскільки вважали, що таким чином вони можуть розслабитися і увійти в контакт з богом Джа. Тому не дивно, що кожен раста пробував малювати, писати вірші, займатися рукоділлям і іншою творчістю, а всі члени растаманських громад багато часу приділяли співу і танців. Незважаючи на принципи ненависті до білих людей, декларовані першими керівниками громад віку, більшість растаманів їх не розділяли. Прості растамани прагнули перш за все до божественної мудрості і до гармонії, тому адепти релігії бога Джа не оголосив джихад решті світу, а висловлювали свою віру через розкріпачення і творчість.

Релігія бога Джа багато в чому заснована на постулатах іудаїзму і культів корінних африканських народів. Саме релігійне вірування растаманів мало відрізняється від вірування стародавніх іудеїв, ось тільки растамани вважали богообраним не Ізраїлів, а ефіопський народ. Згідно віруванням, дог Джа всюдисущий і може безпосередньо спілкуватися з кожною людиною, тільки людині потрібно розслабитися, щоб почути голос бога. Пісні, танці, поезія і куріння канабісу - це були основні способи розкріпачення растаманів.

Емблемою руху растаманів є листок канабісу - рослини, що володіє легким наркотичним ефектом, тому в багатьох людей склалося враження, що куріння марихуани обов`язково для кожного адепта релігії бога Джа. Однак це не так, адже традиція палити канабіс йде корінням в ті часи, коли переважна більшість чорношкірих були рабами і працювали по 14-16 годин на добу, тому канабіс був їх єдиним способом розслабитися. Звичайно, не можна заперечувати, що сучасні растамани вважають куріння маріухани одним із способів розкріпачитися і вступити в діалог з богом Джа, але далеко не всі раста вибирають саме цей метод розкріпачення.