Релігія в сучасній німеччині і її роль в житті громадянського суспільства

З часів франків, коли святий Боніфацій "хрестив" Німеччину, ця країна офіційно вважалася християнською, і практично всі її жителі сповідували християнство. Після Тридцятилітньої війни на території держави набуло значний вплив протестантський рух Мартіна Лютера, і в підсумку в період з XVII до початку ХХ століття в Німеччині були дві державні релігії - католицизм і протестантизм (евангелизм). На початку ХХ століття в законодавство держави були внесені істотні зміни, і зараз, згідно з Конституцією, Німеччина є світською державою, в якому релігія відділена від права і не впливає на внутрішню і зовнішню політику. Такий закон був прийнятий в 1919 році, і з цього часу громадяни і гості Німеччині можуть самі вирішувати, яку віру сповідувати і які церкви відвідувати. 

У сучасній Німеччині, як і понад століття тому, більшість жителів сповідують католицизм і протестантизм, однак також великий відсоток громадян цієї країни вважають себе атеїстами. Постійно збільшується кількість іммігрантів зі Східної Європи, Близького Сходу і деяких країн Азії та Африки також вплинуло на релігійну ситуацію в Німеччині - в державі значно зріс відсоток людей, які сповідують іслам, буддизм і іудаїзм. Якщо проаналізувати релігію Німеччини в процентному співвідношенні віруючих різних конфесій, картина буде приблизно такою:

Цікаво, що релігія в Німеччині істотно залежить від територіальної ознаки, так як в східній частині країни переважає кількість атеїстів і агностиків, а в західній - християн. Причина такого явища криється в історичних подіях, що відбулися в ХХ столітті, а саме - в окупації східної частини Німеччини військовими силами СРСР. Коли після поразки у Другій світовій війні східна частина Німеччини перейшла під владу СРСР і на цій території була створена Німецька Демократична Республіка (НДР), тут повсюдно насаджувалася радянська ідеологія, що відрізнялася нетерпимістю до релігії. У НДР в повоєнний час поширювалася атеїстична ідеологія, тому німці, які живуть на цій території, поступово переймали така думка, відмовляючись від віри.

Західна Німеччина, Федеративна Республіка Німеччини (ФРН) в післявоєнний час не так залежала від зовнішніх факторів, як НДР, тому тут збережися і традиції, і релігія Німеччини. Після падіння Берлінської стіни, що розділяє ФРН і НДР, в 1989 році відбулося об`єднання східної і західної Німеччини, проте насадження в НДР атеїзму протягом більше 40 років не пройшло безслідно. Тому незважаючи на той факт, що з 1990 року НДР увійшла до складу ФРН, значна частина людей, які проживають на території, що була окупованою СРСР, досі є прихильниками атеїстичного сприйняття світу. 

Що стосується людей, які сповідують іслам, іудаїзм та релігії сходу, вони в основному проживають у великих містах Німеччини. Це пояснюється тим, що більша частина цих людей є іммігрантами, які приїхали з інших країн в пошуках кращого життя. Іммігранти селяться в містах, так як в них простіше знайти роботу, тому закономірно, що зараз у всіх мегаполісах Німеччини є громади вихідців з інших держав, і члени цих громад дотримуються традиції своєї батьківщини і сповідують традиційну для них релігію.

Роль релігії в житті суспільства в сучасному світі значно знизилася в порівнянні з тим впливом, який чинили релігійні структури на життя держави ще століття тому, однак не можна мовити, що релігія Німеччини аніскільки не впливає на життя громадян цієї держави. У мегаполісах і невеликих містечках Німеччини побудовано дуже багато церков і храмів, і багато жителів країни (особливо західної її частини) регулярно відвідують богослужіння. Різдво і Великдень, релігійні свята, святкують всі німці, причому як віруючі, так і агностики і атеїсти, адже ці два великих свята давно стали вважатися всенародними.

Важливо, що в Німеччині до сих пір зберігся церковний податок, який сплачують всі члени релігійної громади. Кошти, зібрані таким чином, витрачаються на забезпечення потреб громади і на благодійність, якою займаються всі релігійні організації. У школах Німеччини все діти в залежності від свого віросповідання вивчають католицьку або протестантську релігію. Однак ті учні, які не сповідують християнство, мають право не ходити на такі уроки, а замість них відвідувати уроки етики.

В цілому, суспільство Німеччини дуже толерантно, тому німці лояльно ставляться до віруючих людей, які сповідують будь-яку релігію. Незважаючи на те, що в останні десятиліття в Німеччині з`явилося досить багато релігійних сект і релігійно-філософських течій, наявність чіткого поділу держави і релігії, а також встановлені законом рамки, яка жорстко обмежує втручання релігії в приватне життя кожного члена громадянського суспільства, дозволяють різним релігійним конфесіям мирно співіснувати в одній державі.