Методи дослідження в психології. Спостереження, опитування, тести, експеримент і моделювання, як методи дослідження в психології.

Методи наукових досліджень - це ті прийоми та засоби, за допомогою яких вчені отримують достовірні відомості, що використовуються далі для побудови наукових теорій і вироблення практичних рекомендацій. Сила науки багато в чому залежить від досконалості методів дослідження, від того, наскільки вони валідність і надійність, як швидко і ефективно дана галузь знань здатна сприйняти і використовувати у себе все найновіше, передове, що з`являється в методах інших наук. Там, де це вдається зробити, зазвичай спостерігається помітний прорив вперед у пізнанні світу.

Все сказане відноситься і до психології. Її явища настільки складні і своєрідні, настільки важкодоступні для вивчення, що протягом всієї історії цієї науки її успіхи безпосередньо залежали від досконалості застосовуваних методів дослідження. Згодом в ній виявилися інтегрованими методи самих різних наук. Це - методи філософії і соціології, математики та фізики, інформатики та кібернетики, фізіології та медицини, біології та історії, ряду інших наук.

Історія застосування методів дослідження в психології

Завдяки застосуванню методів природничих і точних наук, психологія починаючи з другої половини минулого століття виділилася в самостійну науку і стала активно розвиватися. До цього моменту психологічні знання одержували в основному шляхом самоспостереження (інтроспекції), умоглядних міркувань, спостереження за поведінкою інших людей. Аналіз і розумне узагальнення подібного роду життєвих фактів зіграли свою позитивну роль в історії психології. Вони послужили основою для побудови перших наукових теорій, що пояснюють сутність психологічних феноменів і людської поведінки. Однак суб`єктивізм цих методів, їх недостатня надійність і складність призвели до того, що психологія довгий час залишалася філософічну, неекспериментального наукою, здатної припускати, але не доводити причинно-наслідкові зв`язки, що існують між психічними і іншими явищами. Разом з тим через надмірно вираженого теоретизування вона була фактично відірвана від практики.

Намір зробити її справжньою, більш-менш точної, практично корисною наукою, не тільки описує, але й пояснює явища було пов`язано з впровадженням в неї лабораторного експерименту і вимірювання. Спроби кількісної оцінки психологічних явищ робляться починаючи з другої половини XIX ст. Однією з перших таких спроб було відкриття і формулювання серії законів, що зв`язують силу відчуттів людини з вираженими у фізичних величинах стимулами, які впливають на організм. До них відносяться закони Бугера-Вебера, Вебера-Фехнера, Стівенса, що представляють собою математичні формули, за допомогою яких визначається зв`язок між фізичними стимулами і відчуттями людини, а також абсолютний і відносний пороги відчуттів. Сюди ж слід віднести і початковий етап розвитку диференційно-психологічних досліджень (кінець XIX ст.), Коли для виявлення загальних психологічних властивостей і здібностей, що відрізняють людей один від одного, стали використовувати методи математичної статистики. Згодом, уже в XX ст., Тенденція використання математичних моделей і розрахунків набула широкого поширення в самих різних галузях психології. Без них зараз не обходиться жодне серйозне наукове психологічне дослідження.

З кінця 80-х років XIX ст. в психології стали створюватися і застосовуватися спеціальні технічні прилади і пристрої для проведення лабораторних експериментальних наукових досліджень. Піонером у цьому відношенні з`явився німецький вчений В. Вундт, який в Лейпцигу організував роботу першої психологічної лабораторії. Технічні прилади і пристрої дозволяли досліднику ставити і проводити контрольований і керований науковий експеримент, дозувати впливу фізичних стимулів, на які повинен реагувати людина, вимірювати його реакції. Спочатку це були досить прості технічні пристрої, в основному механічні. На початку XX ст. до них приєдналися електричні прилади, а в наш час в психологічних лабораторних дослідженнях використовуються багато видів сучасної апаратури, в тому числі радіо-, відео- та електронної, включаючи ЕОМ.

Основні методи психологічних досліджень

Поряд з математизацией і технізацією досліджень в психології до цих пір не втратили свого значення традиційні методи збору наукової інформації, в тому числі такі, як спостереження, самоспостереження і опитування. Причин збереження їх значення кілька. Перша полягає в тому, що явища, що вивчаються в психології, складні і унікальні, їх не завжди можна вивчити за допомогою методів, запозичених з інших наук. Для дослідження таких тонких явищ, якими займається психологія, методи природничих і точних наук у багатьох випадках не годяться. Спостереження і самоспостереження дозволяють вловити багато з того, що практично недоступно приладам, невимовно за допомогою точних математичних формул. Самоспостереження нерідко застосовується в тих випадках, коли дослідник хоче безпосередньо сам, а не зі слів інших осіб або за показаннями бездушних приладів отримати відомості про відчуття, емоційних переживаннях, образах, уявленнях, думках, які супроводжують той чи інший поведінковий акт.

Однак дані спостереження, і особливо самоспостереження, майже завжди вимагають перевірки на достовірність і надійність. Там, де це можливо, ці дані необхідно контролювати за допомогою інших, більш об`єктивних методів, зокрема математичних розрахунків. Нижче представлені методи, які використовуються в сучасній психології для збору так званих первинних даних, тобто інформації, яка підлягає подальшому уточненню і обробці. Основні методи психологічних досліджень та їх варіанти, які застосовуються для збору первинних даних:

спостереження

Зовнішнє (спостереження з боку)

Внутрішнє (самоспостереження)

вільне

стандартизоване

включене

стороннє

Опитування

усний

письмовий

вільний

стандартизований

тести

Тест-опитувальник

Тест-завдання

проективний тест

експеримент

природний

лабораторний

моделювання

математичне

логічне

технічне

кібернетичне

Спостереження, як метод дослідження в психології

Спостереження має декілька варіантів.

Зовнішнє спостереження - це спосіб збору даних про психологію і поведінку людини шляхом прямого спостереження за ним з боку.
Внутрішнє спостереження або самоспостереження, застосовується тоді, коли психолог-дослідник ставить перед собою завдання вивчити цікавить явище в тому вигляді, в якому воно безпосередньо представлено в його свідомості. Внутрішньо сприймаючи відповідне явище, психолог як би спостерігає за ним (наприклад, за своїми образами, почуттями, думками, переживаннями) або користується аналогічними даними, що повідомляються йому іншими людьми, які самі ведуть інтроспектірованіе за його завданням.
вільне спостереження не має заздалегідь встановлених рамок, програми, процедури його проведення. Воно може змінювати предмет або об`єкт спостереження, його характер в ході самого спостереження в залежності від побажання спостерігача.
стандартизоване спостереження, навпаки, заздалегідь визначено і чітко обмежена в плані того, що спостерігається. Воно ведеться за певною, заздалегідь продуманої програми і строго її виконує, незалежно від того, що відбувається в процесі спостереження з об`єктом або самим спостерігачем.
при включеному спостереженні (Воно найчастіше використовується в загальній, віковій, педагогічній та соціальної психології) дослідник виступає в якості безпосереднього учасника того процесу, за ходом якого він веде спостереження. Наприклад, психолог може вирішувати в розумі будь-яку задачу, одночасно спостерігаючи за собою. Інший варіант включеного спостереження: досліджуючи взаємини людей, експериментатор може включитися сам в спілкування з спостерігаються людьми, не припиняючи в той же час спостерігати за що складаються між ними і цими людьми взаєминами.
стороннє спостереження на відміну від включення не передбачає особистої участі спостерігача в тому процесі, який він вивчає.

Кожен з названих видів спостереження має свої особливості і застосовується там, де він може дати найбільш достовірні результати. Зовнішнє спостереження, наприклад, менш суб`єктивно, ніж самоспостереження, і зазвичай застосовується там, де ознаки, за якими необхідно спостерігати, легко можуть бути виділені і оцінені ззовні. Внутрішнє спостереження незамінне і часто виступає як єдине доступне метод збору психологічних даних в тих випадках, коли відсутні надійні зовнішні ознаки даного дослідника явища.

Вільне спостереження доцільно проводити в тих випадках, коли неможливо точно визначити, що слід спостерігати, коли ознаки досліджуваного явища і його ймовірний хід заздалегідь не відомі досліднику. Стандартизоване спостереження, навпаки, краще використовувати тоді, коли у дослідника є точний і досить повний перелік ознак, що відносяться до досліджуваного феномену.

Включене спостереження корисно в тому випадку, коли психолог може дати правильну оцінку явищу, лише відчувши його на самому собі. Однак якщо під впливом особистої участі дослідника його сприйняття і розуміння події може бути спотворено, то краще звертатися до стороннього спостереження, застосування якого дозволяє більш об`єктивно судити про що спостерігається.

Опитування, як метод дослідження в психології

Опитування являє собою метод, при використанні якого людина відповідає на ряд поставлених йому питань. Є кілька варіантів опитування, і кожен з них має свої переваги і недоліки. Розглянемо їх.

усне опитування застосовується в тих випадках, коли бажано вести спостереження за поведінкою і реакціями людини, що відповідає на питання. Цей вид опитування дозволяє глибше, ніж письмовий, проникнути в психологію людини, проте вимагає спеціальної підготовки, навчання і, як правило, великих витрат часу на проведення дослідження. Відповіді піддослідних, одержувані при усному опитуванні, істотно залежать і від особистості тієї людини, яка веде опитування, і від індивідуальних особливостей того, хто відповідає на питання, і від поведінки обох осіб у ситуації опитування.
письмове опитування дозволяє охопити більшу кількість людей. Найбільш поширена його форма - анкета. Але її недоліком є те, що, застосовуючи анкету, не можна заздалегідь врахувати реакції відповідає на утримання її питань і, виходячи з цього, змінити їх.
вільний опитування - різновид усного або письмового опитування, при якій перелік запитань і можливих відповідей на них заздалегідь не обмежений певними рамками. Опитування даного типу дозволяє досить гнучко змінювати тактику дослідження, зміст запитань, отримувати на них нестандартні відповіді. У свою чергу стандартизований опитування, при якому питання і характер можливих відповідей на них визначені заздалегідь і звичайно обмежені досить вузькими рамками, економічніший в часі і в матеріальних витратах, ніж вільний опитування.

Тести, як метод дослідження в психології

Тести є спеціалізованими методами психодіагностичного обстеження, застосовуючи які можна отримати точну кількісну або якісну характеристику досліджуваного явища. Від інших методів дослідження тести відрізняються тим, що передбачають чітку процедуру збору і обробки первинних даних, а також своєрідність їх подальшої інтерпретації. За допомогою тестів можна вивчати і порівнювати між собою психологію різних людей, давати диференційовані і порівнянні оцінки. Варіанти тесту: тест-опитувальник і тест-завдання.

Тест-опитувальник заснований на системі заздалегідь продуманих, ретельно відібраних і перевірених з точки зору їх валідності і надійності питань, з відповідей на які можна судити про психологічні якості піддослідних.
Тест-завдання передбачає оцінку психології та поведінки людини на базі того, що він робить. У тестах цього типу випробуваному пропонується серія спеціальних завдань, за підсумками виконання яких судять про наявність чи відсутність і ступеня розвитку в нього вивчається якості. Тест-опитувальник і тест-завдання застосовні до людей різного віку, які належать до різних культур, які мають різний рівень освіти, різні професії і неоднаковий життєвий досвід. Це - їх позитивна сторона. А недолік полягає в тому, що при використанні тестів випробуваний за бажанням може свідомо вплинути на отримувані результати, особливо якщо він заздалегідь знає, як влаштований тест і яким чином за його результатами будуть оцінювати його психологію і поведінку. Крім того, тест-опитувальник і тест-завдання не застосовуються в тих випадках, коли вивченню підлягають психологічні властивості і характеристики, в існуванні яких випробуваний не може бути повністю впевнений, не усвідомлює або свідомо не хоче визнавати їх наявність у себе. Такими характеристиками є, наприклад, багато негативні особистісні якості і мотиви поведінки.
У цих випадках зазвичай застосовується третій тип тестів - проектні. В основі таких тестів лежить механізм проекції, за яким неусвідомлювані власні якості, особливо недоліки, людина схильна приписувати іншим людям. Проективні тести призначені для вивчення психологічних і поведінкових особливостей людей, що викликають негативне ставлення. Застосовуючи тести подібного роду, про психологію випробуваного судять на підставі того, як він сприймає і оцінює ситуацію, психологію і поведінку людей, які особистісні властивості, мотиви позитивного або негативного характеру він їм приписує.

Користуючись проективним тестом, психолог з його допомогою вводить випробуваного в уявну, сюжетно невизначену ситуацію, що підлягає довільній інтерпретації. Такою ситуацією може стати, наприклад, пошук певного сенсу в зображенні, де зображені невідомо які люди, незрозуміло чим зайняті. Потрібно відповісти на питання, хто ці люди, чим вони стурбовані, а що думають і що станеться далі. На підставі змістовної інтерпретації відповідей судять про власну психології відповідають.

Тести проективного типу пред`являють підвищені вимоги до рівня освіченості та інтелектуальної зрілості випробуваних, і в цьому полягає основна практичне обмеження їх застосовності. Крім того, такі тести вимагають великої спеціальної підготовки і високої професійної кваліфікації з боку самого психолога.

Експеримент, як метод дослідження в психології

Специфіка експерименту як методу психологічного дослідження полягає в тому, що в ньому цілеспрямовано і продумано створюється штучна ситуація, в якій досліджуване властивість виділяється, виявляється і оцінюється найкраще. Основна перевага експерименту полягає в тому, що він дозволяє надійніше, ніж всі інші методи, робити висновки про причинно-наслідкових зв`язках досліджуваного явища з іншими феноменами, науково пояснювати походження явища і розвиток. Однак організувати і провести справжній, який відповідає всім вимогам психологічний експеримент на практиці буває нелегко, тому в наукових дослідженнях він зустрічається рідше, ніж інші методи. Є дві основні різновиди експерименту: природний і лабораторний. Один від одного вони відрізняються тим, що дозволяють вивчати психологію і поведінку людей в умовах, віддалених або наближених до дійсності.

природний експеримент організовується і проводиться в звичайних життєвих умовах, де експериментатор практично не втручається в хід подій, що відбуваються, фіксуючи їх в тому вигляді, як вони розгортаються самі по собі.
лабораторний експеримент передбачає створення деякої штучної ситуації, в якій досліджуване властивість можна найкраще вивчити. Дані, одержувані в природному експерименті, найкраще відповідають типовому життєвому поведінки індивіда, реальної психології людей, але не завжди точні через відсутність у експериментатора можливості строго контролювати вплив всіляких чинників на досліджуване властивість. Результати лабораторного експерименту, навпаки, виграють в точності, але зате поступаються в ступені природності - відповідності життя.

Моделювання, як метод дослідження в психології

Моделювання як метод застосовується в тому випадку, коли дослідження цікавить вченого явища шляхом простого спостереження, опитування, тесту або експерименту ускладнене або неможливе через складність або труднодоступноcті. Тоді вдаються до створення штучної моделі досліджуваного феномена, що повторює його основні параметри і передбачувані властивості. На цій моделі детально досліджують дане явище і роблять висновки про його природу.

Моделі можуть бути технічними, логічними, математичними, кібернетичними. Математична модель являє собою вираз чи формулу, що включає змінні і відносини між ними, які відтворюють елементи і відносини в досліджуваному явищі. Технічне моделювання передбачає створення приладу або пристрою, за своєю дією нагадує те, що підлягає вивченню. Кібернетичне моделювання грунтується на використанні як елементи моделі понять з області інформатики і кібернетики. Логічне моделювання грунтується на ідеях і символіці, яка застосовується в математичній логіці. Найбільш відомими прикладами математичного моделювання в психології є формули, які виражають собою закони Бугера-Вебера, Вебера-Фехнера і Стівенса. Логічне моделювання широко використовується при вивченні мислення людини і його порівнянні з вирішенням завдань обчислювальною машиною. З безліччю різноманітних прикладів технічного моделювання ми зустрічаємося в наукових дослідженнях, присвячених вивченню сприйняття і пам`яті людини. Це - спроби побудови перцептронів - машин, здатних на зразок людини сприймати і переробляти сенсорну інформацію, запам`ятовувати і відтворювати її.

Ілюстрацією кібернетичного моделювання є використання в психології ідей математичного програмування на ЕОМ. Розвиток програмного забезпечення роботи ЕОМ за останні кілька десятків років відкрило для психології нові перспективи вивчення цікавлять її процесів і людської поведінки, так як виявилося, що розумові операції, використовувані людьми, логіка їх міркувань при вирішенні завдань дуже близькі до операцій і логіці, на основі яких розробляються програми для ЕОМ. Це призвело до спроб уявлення і опису поведінки людини, його психології за аналогією з дією електронно-обчислювальних пристроїв. Піонерами в цьому відношенні в психології виступили відомі американські вчені Д.Міллер, Ю.Галантер, К.Прібрам. Відзначивши наявність в організмі такої ж складної, ієрархічно побудованої системи регуляції поведінки, яка характеризує структуру і функціонування програм для ЕОМ, вони зробили висновок про те, що подібним же чином може бути описано і поведінку людини.

Інші методи дослідження в психології

Крім перерахованих методів, призначених для збору первинної інформації, в психології широко застосовуються різні способи і прийоми обробки цих даних, їх логічного і математичного аналізу для отримання вторинних результатів, тобто фактів і висновків, що випливають з інтерпретації переробленої первинної інформації. Для цієї мети застосовуються, зокрема, різноманітні методи математичної статистики, без яких найчастіше неможливо отримати достовірну інформацію про досліджуваних явищах, а також методи якісного аналізу.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!