Обстеження дитини в умовах пмпк

Обстеження дитини в умовах ПМПК

ПМПК здійснює диференційну діагностику. Її призначення - встановити тип порушення в розвитку обстежуваного, за результатами обстеження визначити напрямок навчання дитини та її організаційні форми. Завдання діагностики наступні:

• розмежування ступеня і характеру порушень розумового, мовленнєвого та емоційного розвитку дитини;

• виявлення первинного і вторинного порушень і системний аналіз структури порушення;

• оцінка особливостей порушень психічного розвитку при недоліках зору, слуху, порушеннях функцій опорно-рухового апарату;

• визначення та обґрунтування педагогічного прогнозу.

Робота фахівців ПМПК складається з двох важливих компонентів - роботи з дитиною, що включає в себе власне діагностику, і роз`яснювальної роботи з батьками, педагогами, що забезпечують організацію життя дитини.

Розмовляючи з дитиною, не можна забувати про його реакції на процедуру обстеження та консультації. Більшість дітей, починаючи вже з старшого дошкільного віку, усвідомлюють діагностику на ПМПК як оцінку своїх недоліків, але не відділить їх від проступків і від своєї особистості в цілому. І те й інше викликає тривогу, яка погіршує загальний психічний стан дитини, провокує його на негативні дії, що негативно впливає на результати обстеження. Тому при спілкуванні з дитиною треба уникати позиції «зверху вниз» або, так само, - створення надмірно «втішних» ситуацій. Бесіда з обстежуваних повинна проходити, що називається, на рівних. Розмовляти з дитиною під час обстеження слід зрозумілою йому мовою. Спілкуючись з ним і його батьками, необхідно пам`ятати, що, незважаючи на демонстроване спокій, будь-який батько під час обстеження стану його дитини відчуває тривогу, яку сам не завжди усвідомлює. Іноді батьки вважають, що шкільні проблеми їхнього сина чи дочки обумовлені недостатнім старанністю у навчанні і відсутністю мотивації до неї (дитина, мовляв, вчитися може, але чомусь не хоче). Інші батьки категорично заперечують, що їхня дитина має якісь проблеми (до нього, мовляв, просто чіпляються - переконують вас деякі мами і тата). Чи будуть батьками прийняті рекомендації членів ПМПК, залежить від ступеня їх довіри до фахівців, які працюють в комісії. Обговорюючи проблеми дитини і можливі шляхи допомоги йому, слід прагнути до того, щоб батьки навчилися приймати його з усіма його особливостями. Повідомлення сім`ї дитини встановленого діагнозу завжди пов`язане з труднощами і рідко проходить безболісно. Важкі діагнози, природно, травмують батьків, змушують їх відчувати почуття провини і безвиході, іноді ведуть до підсвідомого відторгнення дитини і порушення внутрішньосімейних стосунків. Але і відносно легкі діагнози можуть далеко не кращим чином впливати на людей необізнаних. У той же час свідомо приховувати від батьків діагноз їхньої дитини не можна жодним чином: діагноз, як правило, пояснює доцільність рекомендацій і служить підставою для направлення дитини в спеціалізовані навчальні та лікувальні заклади.

Результати обстеження дитини обговорюються фахівцями ПМПК. Батьки (законні представники) і дитина при цьому не присутні. За підсумками діагностики складається колегіальне висновок фахівців комісії, визначаються тип освітнього закладу, програми навчання дитини і рекомендації щодо подальшого його розвитку. Подібний висновок може бути представлено як в органи управління освітою (як підставу для направлення дитини до навчального закладу), так і в установу, в яке він спрямований (як підставу для його зарахування до цієї установи і керівництво по організації корекційної роботи з ним). З укладенням ПМПК повинен бути ознайомлений і ініціатор направлення дитини на обстеження ПМПК. Однак остаточне рішення ініціатору звернення може бути передано тільки за згодою на це батьків. У разі виникнення суперечностей між фахівцями ПМПК з приводу оцінки стану дитини та рекомендацій щодо подальшого його розвитку і навчання приймаються компромісні рішення на користь більш сприятливих умов подальшого виховання дитини. У таких ситуаціях можуть бути рекомендовані діагностичні періоди навчання і повторного обстеження в умовах ПМПК з метою контролю динаміки розвитку дитини і можливого коректування рекомендацій. Термін повторного звернення завжди індивідуальний і відповідає психолого-педагогічним та медико-соціальними показниками.

До основного складу комісії входять: лікар-психіатр, вчитель-дефектолог, вчитель-логопед, педагог-психолог, оскільки вивчення дитини включає в себе як медичне, так і психолого-педагогічне обстеження.

Медичне обстеження, як правило, починається з вивчення даних анамнезу. Анамнез здійснюється лікарем і оформляється на підставі вичерпного знайомства з документацією дитини і відомостей, отриманих під час бесіди з його батьками. Метою медичного огляду та встановлення діагнозу - справа лікарів. Ні дефектолог, ні психолог не має права брати на себе не властиву їм місію. Хоча їм необхідно знати, як впливають на розвиток дитини фактори фізичного і психічного стану обстежуваних дітей. Дані про розвиток дитини, отримані лікарем під час бесіди з матір`ю, а також об`єктивні показники стану дитини за матеріалами лікарських висновків допоможуть вибрати стратегію психолого-педагогічного обстеження. Так, при зниженні слуху або при порушеннях мови у дитини обов`язковим при обстеженні є використання завдань невербального характеру. При дефектах зору обстеження будується переважно на мовному матеріалі.

В ході психолого-педагогічного обстеження виявляються особливості психічного розвитку дитини-з`ясовується ступінь сформованості у нього навичок самообслуговування і спілкування, визначається стан моторики та ін. Обов`язковою є вивчення не тільки окремих психічних процесів, а й особистості в цілому.

Якщо діти ще не вчилися, то необхідно визначити їх готовність до школи, тобто встановити рівень їх розумового розвитку, емоційно-вольової та соціальної зрілості. Перед вступом до школи дитина може мати певний обсяг знань і уявлень про навколишній світ, у нього повинні бути сформовані такі психофізичні і психічні функції, як довільне увагу, осмислена пам`ять, просторове сприйняття, належним чином розвинена моторика. Завтрашнього першокласнику необхідно володіти вмінням виконувати певні розумові операції, мати навички мовного спілкування і т.д. У тих випадках, коли діти вже навчалися в школі, слід встановити характер і причини наявних у них труднощів у навчанні, розкрити їх причини та з`ясувати ступінь серйозності того чи іншого дефекту. Необхідно звернути увагу на здатність до навчання, здатність до узагальненої розумової діяльності, гнучкість розумових процесів, темп засвоєння навчального матеріалу, здатність реагувати на допомогу з боку. Педагогічна та психологічне обстеження проводять дефектолог і психолог.

логопедичні обстеження в тих випадках, коли в ньому є необхідність, здійснює логопед. З`ясовуючи особливості розвитку мови, він розкриває характер і причини наявних дефектів. У комплекс логопедичного обстеження входить обстеження апарату артикуляції, импрессивной і експресивної мови. Досліджується письмова мова дітей і мовна пам`ять. Логопеда необхідно виявити структуру мовного дефекту і встановити ступінь мовного недорозвинення дітей.

Кожен член комісії виконує свою особливу функцію, хоча висновок комісії, є, природно, результатом роботи всіх фахівців і грунтується на ретельному аналізі інформації про дитину.