Гуманістична психологія

гуманістична психологія в якості самостійного течії виділилася на початку 60-х. рр. ХХ ст. як протест проти біхевіоризму і психоаналізу, отримавши назву `третьої сили ". До даному у напрямку можуть бути віднесені А. Маслоу, К. Роджерс, В. Франкл, Ш. Бюлер та ін. Методологічні позиції гуманістичної психології сформульовані в наступних посилках: а) людина целостен- б) цінні не тільки загальні, а й індивідуальні випадки - в) головною психологічною реальністю є переживання людини-г) людське життя - єдиний процес-д) людина відкрита до самореалізаціі- е) людина не детермінований лише зовнішніми ситуаціями.