Нервова булімія

Нервова булімія - поширена форма психологічного розлади харчової поведінки. Разом з анорексією і компульсивним переїданням, булімія стала бичем сучасного суспільства. Збільшення обсягів доступною висококалорійної їжі і гіподинамія сприяли розвитку епідемії ожиріння в ряді країн з високим рівнем життя. Разом з тим пропаганда «худих» ідеалів краси змушує мільйони людей перебувати в стані постійного стресу через невідповідність загальноприйнятим стандартам. Виходить замкнуте коло: переїдання-стрес-переїдання, в який найчастіше потрапляють молоді жінки у віці від 13 до 35 років. 

Що таке нервова булімія?

Булімія (кінорексія, вовчий голод) - харчове розлад, для якого характерні періоди загостреного почуття голоду з нападами неконтрольованого поглинання великих обсягів їжі. Як правило, напади переїдання змінюються почуттям провини і власної неспроможності, які призводять до гострої фазі очищення. Булімік може вдаватися до допомоги сечогінних і проносних засобів, самостійно викликати у себе блювоту, сідає на жорстку дієту, посилено займатися фізичними вправами. Після очищення настає період стабільності, але триває він недовго і, врешті-решт, хворий булімією знову зривається, а «коло» повторюється знову і знову. 

Головна небезпека булімії полягає в її прихованому перебігу. Часто рідні та близькі такого хворого навіть не підозрюють про наявність у нього харчових проблем. Зовні булімік може бути цілком звичайною людиною з нормальною масою тіла. Він не стане уникати публічних застіль, як анорексик або відверто переїдати в присутності інших людей, як людина, що страждає компульсивним переїданням. Тому виявити вчасно булімію буває складно, адже сам хворий не визнає наявності у себе харчових проблем, а зовні вона може ніяк не виявлятися багато років. 

Ознаки нервової булімії

У період гострої фази для хворого характерно неконтрольоване поглинання великих обсягів їжі. Булімік буквально з`їдає все, що попадається в поле його зору, при цьому їжа погано пережовують, проковтує великими шматками. Тільки гострий біль в шлунку або нудота може змусити булімік перестати їсти. Після такого зриву настає повне каяття і спроби виправити наслідки такого обжерливості. Хворий може закриватися в туалеті, щоб викликати блювоту, пити сечогінні, проносні препарати, ставити собі очищаючі клізми. 

Як правило, неконтрольовані зриви сприяють пригноблюваному настрою, розвитку депресивних станів. Булімік часто буває Під тиском, втомленим, страждає від внутрішніх конфліктів. Для таких хворих характерні замкнутість, скритність, різкі коливання настрою. Нерідко булімік відчуває себе абсолютно безпорадним і дуже самотнім. Він не може контролювати ситуацію, але при цьому не визнає наявності у себе проблем, отже, і не просить про допомогу інших. 

Хоча зовні булімік важко розпізнати, адже він не страждає виснаженням як анорексик, існує ряд непрямих ознак, які можуть видати його секрет. По-перше, це часті захворювання горла - ангіни і фарингіти. По-друге, у хворих булімією завжди проблеми зі здоров`ям ротової порожнини: карієс, пародонтоз, руйнування зубної емалі, стійкий неприємний запах з рота. Часто у них дуже суха з сіруватим відтінком шкіра і тьмяні, ослаблені волосся. Також хворі булімією страждають хворобами шлунково-кишкового тракту, загальною слабкістю і зневодненням. 

Діагностика та наслідки нервової булімії

Постановкою діагнозу «булімія» займаються лікарі і клінічні психологи на основі огляду і аналізів хворого. Самостійно діагностування у себе булімії досить проблематично, адже булімікі не визнають наявність проблем з їжею.
Булімія рідко призводить до летального результату і хворий може довгі роки жити в порочному колі «дієта-переїдання-очищення». Але, і як будь-яка інша хронічне захворювання, булімія відбивається на загальному стані здоров`я. Вона сприяє розвитку хвороб ротової порожнини, шлунка і кишечника-порушує роботу нирок, підшлункової залози-може стати причиною аменореї і безпліддя у жінок.