Нервова анорексія

У сучасному суспільстві існує справжній культ ідеальних жіночих форм, який ототожнює два абсолютно протилежні поняття - краси і худорлявості. З обкладинок глянцевих журналів і екранів телевізорів на нас дивляться стрункі сексуальні моделі. Їхніми тілами захоплюються мільйони чоловіків, а про зовнішність мріють дівчата і жінки різного віку. Прагнення відповідати вигаданим канонам краси спровокувало справжній бум захворюваності на нервову анорексію - однієї з найскладніших форм розлади харчової поведінки. 

Що таке нервова анорексія?

Дослівний переклад слова «анорексія» з давньогрецької означає буквально «без апетиту». Нервова анорексія - психічний розлад, для якого характерна повна відмова від їжі з метою зниження ваги. Хворий усвідомлено зменшує кількість споживаної їжі, поступово повністю відмовляючись від їжі. В основі такої поведінки лежить бажання схуднути або величезний страх набрати зайву вагу. Природа виникнення анорексії повністю не вивчена і до кінця незрозуміло як саме запускається механізм, який, по суті, є саморуйнацією. 

Причини виникнення нервової анорексії

Існує ряд факторів ризику, кожен з яких, може спровокувати виникнення анорексії. В цілому їх можна поділити на 3 основні групи: психологічні, біологічні, соціальні.

До психологічних чинників відносять особливості особистості хворого. Так, наприклад, було встановлено, що анорексії частіше схильні люди перфекціоністські-обсессивного типу особистості. Сильне внутрішнє прагнення відповідати прийнятим у суспільстві ідеалів і стандартам виражається в вольовому придушенні почуття голоду. Нервової анорексії також схильні до педантичні, скрупульозні, невпевнені в собі люди із заниженою самооцінкою.

Біологічні чинники включають в себе генетичні та фізіологічні причини. Якщо в родині були випадки захворюваності нервової анорексії, то це збільшує ризик розвитку цієї хвороби у наступних поколінь. Також впливає і спадкова схильність до ожиріння, яка провокує страх зайвої ваги. Неправильна робота ендокринної системи, зокрема, збої в роботі нейромедіаторів (серотоніну, дофаміну, норадреналіну), які регулюють харчову поведінку, може стати причиною нервової анорексії.

Серед соціальних чинників ризику відзначають проживання в індустріально розвинутих країнах, в якій головний акцент в жіночій красі робиться на худорбі і стрункості. Крім цього, на виникнення захворювання впливають відносини в мікросоціальних групах: сім`ї, школі, колі друзів. Якщо людина, перебуваючи в колективі, сильно виділяється із загальної маси своїми «нестандартними» формами і піддається постійному тиску у вигляді глузувань або критики, то це може спровокувати бажання схуднути за всяку ціну.

Особливості харчової поведінки при нервової анорексії

Як правило, хвороба починається з підвищеної уваги до калорійності їжі. Характерним є скрупульозний підрахунок калорій, зниження кількості спожитих вуглеводів і жирів, повна відмова від солодкого і мучного. На перших порах такий нездоровий інтерес до їжі може супроводжуватися підвищеною активністю: збільшенням фізичного навантаження і виснажливими тренуваннями. Поступово спотворене сприйняття свого тіла і невдоволення своєю зовнішністю (дисморфофобія) призводить до жорсткого обмеження їжі і повної відмови від їжі.

Прийнято виділяти два основних типи харчової поведінки при нервової анорексії, які можуть зустрічатися і у однієї людини в різні періоди його життя. Перший тип - обмежувальний (вольовий відмова від їжі, жорстка дієта). Другий - очисний. Для другого типу характерно вольове обмеження себе в їжі, яке провокує зриви у вигляді переїдання. Після зривів, мучить почуття провини за своє «слабовілля» хворий активно застосовує способи очищення: викликає блювоту, приймає сечогінні та проносні препарати, ставить клізму.

В остаточному підсумку брак поживних речовин і вітамінів призводить до пригноблюваному настрою, депресії, незворотних змін в роботі внутрішніх органів і летального результату.