Самопізнання

У міру того як ми пізнаємо самих себе, зростає наша здатність до ефективного спілкування з іншими людьми. Цей процес можна схематично представити наступним чином Відкрите самопізнання (приховуване) ігнорованих (закрите).

Якщо образно уявити наше самопізнання у вигляді кулі, то передня його частина буде видимою, а задня - невидимою. Розділимо видиму частину кулі на дві половини, одна з них буде умовно представляти область відкритого - то, що ми знаємо про себе і схвалюємо. До цієї області можна віднести нашу манеру слухати. Якщо нас влаштовує своє вміння слухати, то ми можемо похвалити себе і сказати "Гарна робота!" Але якщо не влаштовує, ми можемо його змінити.

Друга половина видимій області становить те, що ми свідомо приховуємо. Наприклад, людина приховує якусь цінну ідею від свого начальника, оскільки побоюється, що той може її привласнити. Хтось не висловлює своєї думки, оскільки думає, що його недооцінюють. Одна жінка сказала: "Я перестала ділитися своїми міркуваннями з босом, оскільки він іноді не погоджується зі мною і вважає, що я роблю з мухи слона".

Задня частина кулі, що представляє наше самопізнання, невідіма- вона включає області ігнорованого і закритого. В області ігнорованого ми приховуємо те, що навіть при побіжному погляді нас в собі не влаштовує, але ми не знаходимо серйозного приводу змінити ці особливості своєї поведінки або просто ігноруємо їх існування.
Це може мати відношення і до деяким не задовольняє нас рисам характеру.

Незважаючи на те що ми заперечуємо наявність цих небажаних властивостей, вони все ж виявляються в спілкуванні з іншими людьми, які начебто й раді були поговорити з нами на цю тему, якби з нами завели розмову. Але потіємо чи інших причин ми не хочемо визнавати існування в собі цих недоліків, в результаті чого у нас виникають проблеми у взаєминах з оточуючими.

Закрита область самопізнання може являти собою все те, від чого ми свідомо може відгороджуємо, оскільки подібна наша сторона непорядна або навіть страшна і згадка про неї є для нас дуже болючим. В результаті ми не хочемо розбиратися в цьому через побоювання виявити щось зовсім вже непристойна. Але при спілкуванні це відчувають інші люди, і можуть цим скористатися, натиснувши на ці слабкі точки.

Якщо зможемо з`ясувати, що керує нами при виборі манери спілкування з колегами по роботі, то наша взаємодія стане більш ефективним. Подібний самоаналіз дозволить розширити відкриту і зменшити закриту область самопізнання. Критичне ставлення до манери своєї поведінки сприяє встановленню більш результативних міжособистісних взаємин.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!