Як відучити дитину спати з батьками?

Психологам нерідко доводиться чути скарги, що дитина посеред ночі приходить спати до мами і тата, і навіть якщо йому не дозволяють, то все одно просить і наполягає. Іноді діти відмовляються спати самостійно ще з вечора, але суті справи це не змінює. Мамам і татам доводиться несолодко: тісно, телевізор голосніше не включити, та й ніякого особистого життя не виходить. Тому-то батьки і йдуть до психологів за порадою, адже жодні погрози чи обіцянки частіше за все не допомагають. Давайте спробуємо розібратися, в чому можуть бути причини такої проблеми, проблема чи це взагалі, як сприймають її батьки, і що при цьому відчуває сама дитина.

Все залежить від того, які звички існують в родині. Наприклад, деякі батьки відразу після народження дитини не поспішають викладати його в окреме ліжечко і з задоволенням сплять разом. До пори до часу взаємна вигода очевидна: і дитина поводиться спокійніше, і мамі зайвий раз вставати до ліжечка немає необхідності.

У деяких сім`ях, навпаки, існує чітке правило: малюк повинен спати окремо, в своєму ліжечку, і забирати його до себе батьки вважають незручним, негігієнічним і ще безліч всяких «не».

Іноді батьки не дотримуються чіткої позиції в цьому питанні - намагаються підлаштуватися під дитину і не стежать суворо, чи спить він у своєму ліжечку або приходить до них «погостювати». Але таких сімей меншість. Більшість мам і тат все-таки засмучує той факт, що вони змушені тривалий час ділити своє ліжко з дитиною, і мало заспокоює логічне висновок психологів, що в двадцять років їх дитина буде спати вже не з ними.

Історія з життя

Мама і тато Віри думали насамперед про дитину. Вірочка плакала, якщо її укладали спати в ліжечко, і легко заспокоювалася, якщо виявлялася під боком у кого-то з батьків. Але сьогодні батькам не до жартів. Вірі виповнилося п`ять років, у неї є своя чудова дитяча кімната і красива затишна ліжечко. Однак дівчинка щоночі вимагає, щоб тато переносив її в батьківське ліжко. Якщо тато не хоче цього робити, то Віра вередує, довго плаче і так чи інакше все-таки домагається свого. Вона скаржиться, що їй страшно, хоча мама не вірить в ці розповіді.

Чому дитина спить з батьками?

Навіщо малюк приходить в батьківське ліжко? Що він там шукає? Якщо говорити коротко, то він шукає спокою і захисту, а ще - підтвердження того, що його люблять, про нього не забули, на нього не сердяться найближчі люди. А це означає, що причини нічних візитів можуть бути наступними:

• нав`язливі страхи (їх причини потрібно з`ясовувати);
• стреси, конфлікти з однолітками чи дорослими;
• погане самопочуття дитини;
• переривчастий нічний сон;
• дефіцит батьківської уваги;
• поява другої дитини в сім`ї (так може проявлятися дитяча ревнощі);
• жорстке поводження батьків (вночі вони цього не роблять - не карають і не кричать);
• конфлікти, гучні сварки між батьками (нічними парафіями дитина намагається трохи згладити сімейну проблему);
• розлучення батьків (він сприймається дитиною як серйозний стрес, і тому малюк неспокійно спить, у нього збільшується рівень тривоги).

Іноді малюк почуває самотність. Опинившись один в своїй кімнаті, він починає переживати свою віддаленість від батьків. У дитини може виникнути почуття страху, адже в сутінках або в темряві звичні і рідні предмети приймають загрозливі обриси завдяки грі тіней. Переживання дитини не завжди можуть бути зрозумілі батькам, адже ми, дорослі, вимірюємо їх своїми мірками, не надто вникаючи особливо внутрішнього світу дитини. Деякі малюки говорять про те, що їм страшно закривати очі, тому що тоді зникає світ навколо. Деяким дітям здається, що мама, яка вийшла з кімнати, не повернеться назад. Цим і пояснюється той факт, що діти часто кличуть до себе батьків, щоб ті ще й ще раз входили в кімнату, як би доводячи, що вони нікуди не поділися. І, нарешті, почуття «тілесного самотності» теж може турбувати дитини. Тепло маминого тіла, звук дихання, м`які погладжування, дотики сприяють тому, що малюк почуває себе захищеним і спокійним.

Чого не варто робити якщо Ви вирішили відучити дитину спати в батьківському ліжку.

- Не варто різко обсмикувати дитини, кричати на нього і говорити, що веде він себе, як маленький. Якщо вже ви хочете повернути його назад в дитячу ліжечко, то варто піти з ним разом і якийсь час полежати поряд, дочекавшись, поки малюк засне.

- Не потрібно обзивати дитини боягузом і говорити, що він вже великий, тому не повинен боятися і приходити спати до батьків.

- Не варто думати, що результат від ваших дій з`явиться відразу ж, оскільки причини такої поведінки дитини можуть лежати дуже глибоко.

- Якщо один з подружжя не заперечує проти візитів дитини в батьківське ліжко, а інший категорично проти, то для початку було б добре виробити спільну позицію, щоб дитина чітко розумів, чого йому чекати від мами і тата.

- Не треба карати дитину, тому що нічні ходіння не мають нічого спільного з дитячими капризами і поганою поведінкою.

- Не можна бути непослідовними. Якщо вже ви взяли якусь лінію поведінки, то і дійте в її рамках. Вирішили, що дитина буде спати в своєму ліжечку? Тоді подумайте, що вам потрібно зробити для того, щоб він не відчував себе покинутим, щоб йому не було страшно і самотньо.

Як відучити дитину спати з мамою і татом?

- Для початку зрозуміти, що може провокувати таку поведінку дитини. Наприклад, якщо вдома часто виникають сварки між батьками, і дитина дуже гостро на них реагує, розбудовується і навіть плаче, то цілком закономірною буде зв`язок нічних парафій і домашніх конфліктів.

- Ви розумієте, що малюк змінився після народження братика чи сестрички? Найімовірніше, йому стало не вистачати вашого тепла, уваги і просто часу, яке ви могли б провести разом. Тому спробуйте надолужити згаяне не вночі, а вдень. Залиште немовляти з кимось із близьких або з нянею і вирушайте зі старшим дитиною просто погуляти, сходіть в кафе або кіно, пограйте на спортивному майданчику. Зробіть так кілька разів, і якщо причина виявиться тієї, про який ви подумали, то кількість нічних візитів повинно значно скоротитися.

- Якщо ви можете критично подивитися на свої педагогічні здібності, то постарайтеся оцінити свій стиль виховання. Подумайте, чи не занадто авторитарний ваш стиль спілкування з дитиною, чи не занадто часто ви підвищуєте на нього голос, чи буває, що ви не зважаєте на його думкою. Адже можливо і таке: дитина, яка боїться батька вдень, без страху приходить до нього вночі - бо потреба в батьківській любові все одно залишається.

- Якщо ви помічаєте, що дитину турбують страхи залишитися на самоті або перебувати в темряві, постарайтеся змінити умови в дитячій кімнаті. Наприклад, розсійте густий морок м`яким світлом нічника, не закривайте двері в кімнату, де засинає малюк, якщо він сильно цьому противиться. Запитайте у дитини, яка іграшка допоможе йому нічого не боятися. Іноді діти просять іграшкову собаку або навіть тигра, хлопчакам допомагає зброю, заховану під подушкою, а дівчаткам - красива чарівна паличка. Іншими словами, разом з малюком придумайте йому «помічника», щоб було не страшно. І ні в якому разі не соромте дитини, не кажіть йому, що якщо він буде боятися, то ви не будете його любити.

- Місце, де спить малюк, повинно створювати у нього відчуття затишку і безпеки. Пильно огляньте дитячу кімнату вашої дитини. Чи немає в ній страшних предметів: фотографій, картин, чорного піаніно (цей нешкідливий інструмент частенько лякає дітей), які не постукує чи в вікно гілка дерева, чи не світить ліхтар, створюючи химерні тіні. Прикрасьте кімнату кумедними картинками, купите ніжний нічник. Деяким малюкам подобається, коли над ліжечком звисає балдахін, за яким можна сховатися. Є також спеціальні ліжечка, де місце для сну закривається нещільними шторками.

- Обміркуйте ситуацію і прийміть своє внутрішнє рішення: що ви будете робити далі. Яка позиція вам ближче - жорстке ставлення до дитини і чітке дотримання правил гігієни і суспільної моралі або все-таки м`яке ставлення до особистості дитини і прагнення вирішити проблеми «мирним» шляхом.

- Домовтеся з малюком про те, як саме він буде вкладатися спати і що ви будете робити, якщо йому знову захочеться прийти до вас вночі. Ви можете обмежити кількість парафій в тиждень (наприклад, 2-3 рази), можете запропонувати малюкові приходити до вас під ранок або спати при відкритих дверях, якщо ваші кімнати суміжні.

- Буває так: на якийсь час проблема проходить, дитина абсолютно мирно спить у своєму ліжечку, і батьки радісно вирішують, що все стало на свої місця. І ось через деякий час проблема виникає знову. Подумайте, що саме за останнім часом могло спровокувати таку тривогу у дитини: візит до лікаря, переїзд, погане самопочуття, сварки вдома.