Розум або авторитет?

Одного разу учень сказав Учителю:

- Учитель, я придумав багато удосконалень і поліпшень для підприємства, в якому працюю, але господар не слухає мене.

- Розкажи детальніше.

І учень розповів про ситуацію, яка склалася в його фірмі. Про тих пропозиціях, які він намагався донести до свого начальника. Про те, як той, не дослухавши його до кінця жодного разу, переривав розмову і, пославшись на термінові справи, тікав або виїжджав абикуди. Про те, як все доповіді та письмові пропозиції поверталися до нього з позначкою: «Нагадай наприкінці року» або «Зараз не час».

- Все, що ти пропонуєш, звучить розумно, - насупився Вчитель. - Виклади це на папері.

На наступний ранок учень приніс Учителю свої пропозиції, записані на двадцяти аркушах дорогою і красивою паперу. Учитель поставив під останнім листом свій підпис, і учень відніс папери хазяїнові, на цей раз вже від імені Вчителя.

Увечері він прибіг радісний і сказав, що все пропозиції прийняті з вдячністю, а також поклав перед Учителем досить велику суму грошей, сказавши, що це - подяка начальника за мудрі поради.

- Чому ти радієш? - запитав Учитель. - Йому не потрібен розум, йому потрібен авторитет. Ця фірма не гідна тебе.

Учитель віддав всі гроші учневі й порадив організувати своє підприємство.

Ділова притча від Тадао Ямагучі

Увага, тільки СЬОГОДНІ!