Частини

Про частини і позитивність намірів.

Поспілкувався недавно з НЛП-Практиками з різних Московських Центрів, навчальних НЛП, і подумав, що багатьом буде корисно структурувати свої відомості щодо «Частин».

У НЛП є таке поняття як «Частини».
За визначенням М. Холла і Б. Боденхамера, частини - це метафора для опису разлчних аспектів душі, відповідальних за поведінку людини. Вони можуть розглядатися як субличности, які ведуть «власне життя».
Тут, я хочу дещо розширити це поняття і намітити деякі основні напрямки роботи з частинами. Відповідно до цієї концепції, психіка людини складається з різних «частин», які можуть проявлятися в його поведінці. Якщо у людини є мета або прагнення до чого-небудь, то обов`язково існує частина, відповідальна за її реалізацію. Мається на увазі не частина тіла (хоча таке теж буває), а більш загальна структура. І ця частина буде проявлятися в поведінці людини, направленому на досягнення цієї мети. Це не нова, але дуже зручна концепція будови особистості людини, яка багато що пояснює.

З концепції частин можна виділити їх властивості (по Л. Деркс і Я. Холландер):
1. Частини розумні і мають позитивні наміри. Тобто внутрішні частини людини є розумні структури, які хочуть людині в цілому тільки хорошого.
2. Мета створює частину. Частина може виникнути тоді, коли людина ставить перед собою мету.
3. Частина проявляється в дії. Про це вже сказано вище.
4. Частини існують завжди. Без коментарів.
5. Частини завжди роблять найкращий вибір з наявних. Щоб проілюструвати це властивість, наведу приклад.

Ну, от наприклад, народжується дитина. І щоб вижити він повинен якось себе проявляти - бути активним. Кричати, наприклад, коли його щось не влаштовує, або навпаки посміхатися, коли його влаштовує все і це, до речі, привертає дорослих! Прив`язує їх до нього, тому, що їм подобається, коли дитина посміхається! Просто в тому віці, коли людина не може САМОСТІЙНО забезпечити себе всіма необхідними ресурсами дуже важливо, щоб це робив хтось ІНШИЙ! І так само важливо - мати інструменти впливу на цього ІНШОГО, щоб хоч якось контролювати ситуацію. Тобто спочатку є дві основні форми активності, спрямовані на виживання:
1. Вираз негативних емоцій - це коли чогось не вистачає
2. Вираз позитивних емоцій - це коли все добре
І все це в розрахунку на те, що хтось це помітить.
Так ось, з часом з`являються більш витончені способи виживання. Дитина вчиться брати предмети, чогось з ними робити, потім він вчиться самостійно пересуватися, і поступово перетворюється на людину, які здатний задовольняти свої базові потреби без сторонньої допомоги. Чи включається в соціальні відносини, для того, щоб досягати цілей більшого масштабу, в загальному - починає жити САМОСТІЙНОЇ ЖИТТЯМ, беручи відповідальність за неї на себе. І чим більше варіантів поведінки в арсеналі у людини, тим більше він пристосований до досягнення своїх цілей.

Те ж саме і з частинами. Коли частина з`являється, а вона з`являється, коли з`являється якась НОВА МЕТА, то дуже часто у неї може не бути великого ареснала поведінки, яке вона може здійснювати для досягнення мети. Іншими словами, вона може не мати того способу, яким вона досягне мети так, як хоче Ваше Свідомість, проте вона щось робить - робить кращий вибір з наявних на даний момент способів. Звичайно, у міру дорослішання людини, дорослішає і частина. Вона набирається досвіду, отримує все більше і більше способів, яким можна досягти мети.

Взагалі за допомогою концепції частин можна описати практично всі прояви людини. Так, наприклад, якщо Вас щось не влаштовує в своїй поведінці (неважливо, хвилювання це в якісь моменти, почервоніння шкіри, або спонтанна дратівливість), то можна припустити те, що за це поведінка відповідає якась частина Вас. А раз так, то з нею можна поспілкуватися на предмет з`ясування того позитивного наміри, до якого вона прагне. Іноді досить просто подумати про те, що ж такого корисного робить для мене ця частина, коли так себе проявляє. І ось тут є спокуса вирішити для себе, що ця частина абсолютно марна і безглузда, і що вона не приносить ніякої користі крім шкоди! Але я Вас запевняю, що Ваша частина хоче для Вас тільки добра, і нічого більше. І тому можна подумати ще раз про те ж саме, поставивши собі просте запитання: «А що корисного ця Частина хоче для Мене?». Можливо усвідомлення прийде не відразу, а через деякий час, і тоді можна піднятися вище по ланцюжку намірів і виявити намір більш високого прядка.

Ну ось, наприклад. У якогось Олексія було не влаштовує його поведінку Х, з приводу якого він і звернувся. Я розповів йому про частини, про те, що вони не завжди мають достатній арсенал способів досягнення своїх цілей і запитав, що такого корисного робить для нього ця частина? І після нетривалих роздумів він сказав, що ця частина «насправді» хоче для нього впевненості. І я запропонував йому піднятися ще вище по ланцюжку намірів і запропонував подумати про те, що такого важливого і цінного для нього дає йому ця впевненість? І виявилося, впевненість потрібна Олексію для спокою. Отже, ця частина виявлялася в поведінці Х, яке не влаштовувало Олексія, і після того, як він усвідомив, що ця частина хоче для нього чогось важливого для нього самого (впевненості і спокою), то далі була проведена робота по навчанню цієї частини новим способам досягнення впевненості та спокою. Цей етап роботи з частинами називається виявлення позитивного наміри частини. Він дуже важливий, тому що служить для того, щоб людина сама прийняв, що ця частина робить для нього щось корисне, і готує його до змін.

Отже, я не буду приводити способи роботи з частинами, тому що в мережі досить багато описів різних технік, таких як «Шестішаговий Рефреймін», «Візуально-кинестетическая Інтеграція», «Сутнісна Трансформація» та ін. Однак скажу про те, що іноді буває дуже важливо в той момент, коли Ви помічаєте щось, що Вам в собі не подобається, зупинитися і задати собі одне просте запитання:
- А що такого корисного робить для мене ця частина, яка зараз проявляється в цьому поведінці? - і, подумавши, відповісти. А можливо, що відповідь прийде сам ... треба тільки зуміти його почути або відчути.