Нейродинамические характеристики професіонала в різних сферах діяльності

Науковий потенціал диференціальної психофізіології, напрацьований у вітчизняних школах І. П. Павлова, Б. М. Теплова, В.Д.Небиліціна, Б.Г.Ананьева, В. С. Мерліна, Є. П. Ільїн з вивчення залежності індивідуальних психологічних особливостей людини, які проявляються в поведінці, діяльності, спілкуванні, від індивідуально-типових відмінностей в діяльності регуляторних систем мозку, методичні та практичні розробки цих шкіл дозволяють вирішувати деякі проблеми профорієнтації та відбору. Цінність використання при профконсультуванні даних про типологічних особливостях полягає в тому, що їх облік дозволяє розкрити знаходяться в підсвідомості схильності, виявити задатки здібностей. При цьому треба врахувати не одне якесь властивість, що до сих пір має місце в більшості досліджень і на практиці, а їх сукупність (Є. П. Ільїн, 2001).

Логіка нашого дослідження полягала в тому, щоб не тільки визначити всю сукупність нейродинамічних характеристик: силу нервових процесів- рухливість процесів збудження і торможенія- показники врівноваженості возбудительного і гальмівного процесів: баланс "зовнішній" і "внутрішній" (обидва балансу відображають роботу двох різних контурів регулювання нервових процесів, відповідно емоційно-мотиваційний і контур регулювання активності), але також провести порівняльний аналіз цих характеристик за показником частоти їх народження серед професіоналів.

Як професіоналів були обрані представники різних сфер професійної діяльності: бійці загону спеціального призначення (далі "спецназ" - всього 21 чол.) - лікарі-стоматологи ( "лікарі" - 23 чол.) І молодший медичний персонал ( "медсестри" - 30) однієї з приватних медичних ассоціацій- психологи ПМС-центрів та ДНЗ трьох районів міста ( "психологи" - 31) - педагоги п`яти шкіл і гімназій м Санкт-Петербурга ( "педагоги" - 102). Так як отримані нами тенденції для "педагогів" і "психологів", а також для "лікарів" і "медсестер" в цілому збігаються, то для подальшого розгляду ми залишили тільки найбільш яскраві тенденції, що спостерігаються для "спецназу", "медпрацівників" і " педагогів ".

Кваліфікація обстежених професіоналів не може викликати сумнівів - все "спецназівці" пройшли "перевірку боєм" в Придністров`ї, Чечні і на момент обстеження були чинними бійцями загону спеціального призначення. "Медпрацівники" пройшли багатомісячні випробування на професійну майстерність в якості стажистів при гострій конкуренції з боку інших претендентів на вакантні місця для роботи в приватних клініках і на момент нашого обстеження мали по кілька років стажу роботи в даній організації. Всі "педагоги" мали досить великий стаж роботи в освітніх установах, а "психологи" в більшості своїй мали вищу кваліфікаційну категорію в системі народної освіти.

Для визначення нейродинамічних характеристик професіоналів застосовувався графічний варіант рухових методик експрес-діагностики СНР, розроблених Є. П. Ільїн (1972) з використанням апаратурного комплексу (два портативних електронних приладу, спеціально розроблені для технічної реалізації методик) і комп`ютерної програми обробки результатів обстеження (автор- розробник приладів та комп`ютерної програми - Дроздовський А.К., свідоцтво Роспатент №2002611802 від 18.10.02).

Порівняльний аналіз по частоті окремих нейродинамічних характеристик в виділених групах "спецназ", "медпрацівники" і "педагоги", дозволяє зробити наступні висновки:

1. Для групи "спецназ", в порівнянні з "медпрацівниками", характерне переважання числа випробовуваних з сильною (або середньої) нервовою системою (рівень достовірності відмінностей за критерієм Фішера 0,029) і переважанням процесів збудження по "зовнішньому" балансу (lt; 0,001) , а також, при одночасному поєднанні балансів, переважання збудження по "зовнішньому" і "внутрішнього" балансам (0006). Серед "медпрацівників", в порівнянні з групою "спецназ", спостерігалася тенденція до більшої кількості випробовуваних зі слабкою нервовою системою (рівень достовірності 0,029), з переважанням гальмування окремо по "зовнішньому" (lt; 0,001) і "внутрішнього" (0,022) балансам , а також переважання гальмування з обох видів балансу (lt; 0,001) при одночасному їх поєднанні.

2. Для групи "спецназ", в порівнянні з "педагогами", характерне переважання числа випробовуваних з сильною (або середньої) нервовою системою (0,019) і переважання процесів збудження по "зовнішньому" балансу (0,01), а також, при одночасному поєднанні балансів, переважання збудження по обох видів балансу (0,034) або переважання збудження по "зовнішньому", врівноваженість по "внутрішньому" (0,028) балансам. Серед "педагогів", в порівнянні з групою "спецназ", спостерігалася тенденція до більшої кількості випробовуваних зі слабкою нервовою системою (0,019), середньої рухливістю збудження (0,028), з врівноваженістю (0,078) або переважанням гальмування по "зовнішньому" (0,048) і "внутрішньому" (0,019) балансу.

3. Для групи "педагогів", в порівнянні з "медпрацівниками", характерним було більше число випробовуваних з середньою рухливістю збудження (0,017), з переважання збудження по "зовнішньому" балансу (0,001), а при одночасному поєднанні балансів, з переважанням збудження по обом балансам (0,095) або з переважанням збудження по "зовнішньому", гальмування по "внутрішньому" балансам (0,028). Серед "медпрацівників" спостерігалася тенденція більшого числа фахівців з рухливістю процесів збудження (0,055), з інертністю процесів гальмування (0,064) і переважанням гальмування по "зовнішньому" балансу (lt; 0,001), а при поєднанні "зовнішнього" і "внутрішнього" балансів більше число випробовуваних було з переважанням гальмування з обох видів балансу нервових процесів (lt; 0,001). За показником "сила нервових процесів" відмінностей між "педагогами" і "медпрацівниками" не спостерігалося.

Дроздовський А.К.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!