Музично-ритмічне супровід незрячих дошкільнят

Фізкультурні заняття для будь-якої дитини, крім основної функції - розвитку рухової сфери, мають ще одну важливу призначення - дати можливість старшому дошкільнику розрядитися, відпочити від виснажливої розумової діяльності. Більшість дбайливих батьків в період підготовки дитини до навчання в школі забувають про його потреби в русі, в результаті чого і інші заняття стають менш продуктивними. Дитина з депривації зору найчастіше противиться спробам розворушити його, змусити рухатися, але під звуки улюбленої мелодії із задоволенням виконує знайомі руху.

Раптово зазвучала музика породжує у незрячого дитини бажання діяти: повернути голову в пошуках джерела звуку, визначити напрямок генератора шумів, дістатися до магнітофона або просто потанцювати, як вчила мама. Якщо малюк 2? 3 років, будучи поставлений перед фактом прослуховування музики, може висловлювати своє невдоволення або задоволення тільки плачем або посмішкою, то старшому дошкільнику потрібно щось більше: можливість самостійно вибирати, яку мелодію і коли слухати. Тому рекомендується мати вдома кілька касет і магнітофон, до яких дитина мала б вільний доступ. Домашні кінотеатри слід виключити, так як велика кількість динаміків, покликаних створювати ефект "звук навколо" і розміщених по всій кімнаті, можуть заплутати дитини. Колонки повинні завжди знаходиться поряд з магнітофоном. На касети рекомендується приклеїти умовні позначення (палички, кола, силуети, букви - не має значення), що позбавить від необхідності прослуховування всієї колекції в момент пошуку певної касети.

Перш ніж почати навчання рухам під музику, слід дати відчути дитині, що таке ритм. Для цього дорослий спочатку садить його до себе на коліна і самостійно отстуківат ногами ритм. Потім можна разом з дитиною поплескати в долоні, постукати рукою по столу, потопати ніжками. Для навчання дитини чітким повноцінним рухам під музику можна пришити дзвіночки до шкарпеточок і манжетам на рукавах або просто прив`язати їх на стрічки.

На початковому етапі необхідно вивчити з дитиною серію простих рухів і виконувати їх під звучну мелодію. Кількість вправ в серії буде залежати від можливостей учня. Музику слід вибрати з чітким ритмічним малюнком і краще без слів, але в разі вираженої антипатії дитини до пропонованої композиції, краще віддати перевагу його улюбленої пісеньці, щоб не спровокувати негативне ставлення до цього роду діяльності. Надалі слід ускладнювати пропоновані композиційні серії, включати в них Імітаційні руху, зменшувати кількість повторень.

Незрячий дитина в значно більшому ступені, ніж зрячий схильний до впливу емоційного змісту музичних композицій, а тому мелодію необхідно підбирати відповідно його настрою і з урахуванням планованої подальшої діяльності.

Смирнова А.В.