Притча рабі нахмана з браслова

Притча Рабі Нахмана з Браслова

Єдиний, вцілілий при корабельній аварії пасажир, був викинутий на безлюдний острів.

З уламків корабля, прибитих до берега, він сяк-так спорудив собі укриття, вніс туди все, що викинуло море і могло стати йому в пригоді.

Він підніс хвалу і подяку Богові за своє спасіння.

Минуло багато днів, а повз острова не пропливла жодне судно.

Щоранку він обходив острів в пошуках їжі.

Одного разу, під час такого обходу, розгорілася пожежа. Полум`я випалило всі дерева навколо. Житло з усім вмістом теж згоріло дотла.

Тільки чорний дим піднімався до неба.

Повернувшись і знайшовши попелище на місці свого житла, бідолаха заволав до неба.

- Як ти міг таке мені зробити ?! За що?

Він зовсім занепав духом. Але раптом почув незвичний шум і побачив що наближається до острова корабель.

- Як ви мене знайшли?!

- Ми побачили багаття, який ти розклав.

Мораль і висновок:

Легко впасти у відчай, коли не все йде так, як хотілося б. Але не можна здаватися! Для всього в нашому світі є причина, мета і наслідок.

І навіть в тому, що особливо важко і боляче, треба відшукувати кінець, який веде до нового початку.

Коли все згорає і тільки чорний дим піднімається до неба, можливо, він потрапляє якраз туди, звідки буде послано порятунок.

Якщо людина знає, що все, що відбувається з ним, на краще, він сприймає це, як підтримку згори.