Як мотивувати дитину на навчання?

Відсутність інтересу до навчання у дітей - поширене явище в багатьох сім`ях. Деякі діти не хочуть вчитися з першого класу, інші втрачають мотивацію в підлітковому віці. Причини проблеми в кожному з цих випадків трохи різні.

Молодша школа

Для учнів молодших класів вкрай важливо отримувати схвалення батьків, важливо також щоб процес навчання був цікавим. Перша умова виконати не дуже складно, багато батьків роблять все необхідне інтуїтивно. Хоча навіть хвалити потрібно уміючи, тут є свої нюанси і секрети. Наприклад, розглянемо таку ситуацію. Батькам двієчника здається, що хвалити дитину просто нема за що, адже хороших оцінок він додому не приносить. У підсумку, намагається дитина або не стараються, отримати моральне винагороду у нього все-одно немає ніяких шансів, адже перейти з двійок відразу на п`ятірки неможливо. А значить і намагатися немає сенсу. Для того щоб якось мотивувати дитину на успіх і змінити ситуацію на краще, варто було б хвалити нема за абсолютний результат, а за прогрес.

За те, чи цікаво дитині вчитися, в значній мірі відповідає учитель, а не батьки. Причому вплинути на те, що відбувається в школі, в останніх не надто багато можливостей. Але і вдома можна дещо зробити. Наприклад, процес виконання домашнього завдання піде набагато жвавіше, якщо перетворити його в мотивуючу гру. Хто вирішить завдання швидше, Саша або Маша?

Не варто підходити до питання занадто формально, навчання полягає зовсім не тільки у виконанні домашнього завдання і отриманні оцінок. Заохочувати захоплення дитини, приділяти йому час, розмовляти з ним, не лінуватися відповідати на питання, вміти здивувати, зацікавити чимось - саме це і означає мотивувати на навчання. Дитячі пізнавальні книги і журнали, барвисті і цікаві, часто є куди більш мотивуючої літературою, в порівнянні з нудними шкільними підручниками.

Крім усього іншого грає роль і загальний комфорт школяра. Саме по собі те, що йому подобається ходити в школу і грати з друзями, звичайно, не зробить його відмінником, але ось зворотна ситуація цілком можлива. Якщо дитина незатишно почуває себе в колективі, то негативні емоції переносяться і на навчання.

Середня та старша школа

У середній школі психологія дитини починає змінюватися. Думка батьків відходить для нього на другий план. Звичайно, підліток як і раніше продовжує залежати від матері і батька матеріально і тому змушений ходити в школу, але схвалення однолітків на цьому етапі життя стає суб`єктивно набагато ціннішим ніж схвалення батьків. Ставлення підлітка до навчання сильно залежить від того, як до неї ставляться друзі та однокласники. Якщо знання цінуються, він буде прагнути до навчання, щоб справити на приятелів враження, якщо ж «ботаніків» недолюблюють і сміються над ними, на особливі успіхи навряд чи можна розраховувати. А ось моральна підтримка з боку батьків, похвала хоча і мотивують підлітка, але далеко не так добре як раніше. Що ж робити? Повернути час назад і повернути підлітку дитячі цінності не можна, змінити цільові установки його кола спілкування теж. Але можна змінити сам коло спілкування, перевести дитину в іншу школу.

Іншою важливою відмінністю підлітка від дитини-младшеклассников є масштаб життєвих завдань. Дитині досить щоб було цікаво прямо зараз, він не замислюється про завтрашній день і не дуже цікавиться кінцевими цілями навчання. А ось школяреві постарше важливо знати, навіщо це все потрібно. Кращий спосіб мотивувати підлітка на навчання - дати йому чітке розуміння сенсу його діяльності. Дорослим може здаватися, що сенс очевидний, але це зовсім не так. Загальні фрази про успіх в житті або вступ до ВНЗ тут не годяться. Батькам варто приділити особливу увагу цьому питанню, дати можливість школяреві-підлітку висловити свої страхи, мрії, сумніви, сформулювати свої уявлення про майбутнє. Допомогти розібратися з тим, чим він хоче займатися в житті, і наскільки ці плани здійсненні. Розібратися, яких предметів варто приділити особливу увагу, щоб досягти поставленої мети.

ВНЗ

Для молодої людини, яка отримує освіту у ВНЗ, інтерес до навчання багато в чому визначається тими ж факторами, що і для школяра-старшокласника. Професійні перспективи мотивують студента. Якщо ж майбутнє смутно і невиразно, це вибиває з колії. Дійсно, чи варто вчитися, якщо невідомо, чи стане в нагоді отримана освіта в майбутньому? Може бути, і справді не варто? Так чи інакше, студент - це доросла людина, здатний сам приймати рішення і відповідати за свої вчинки. Питання про те, як мотивувати себе і чи треба це взагалі робити, йому треба буде розв`язати самостійно.