Адаптація до школи - як допомогти першокласнику?

Занурення в навчальний процес у першокласників відбувається не відразу: у кого-то адаптація до школи займає більше часу, у кого-то менше, на зміни в житті і в своєму розпорядку діти теж реагують своєрідно. Батькам треба підтримувати в дитині бажання стати школярем. Слід розповісти йому, як мама і тато були маленькими і теж були першокласниками, що їм подобалося в школі. Якщо дитина не займався в своїй майбутній школі в підготовчій групі, йому добре б влаштувати екскурсію. Ніщо так не лякає, як незвідане, тому, походивши по школі і подивившись свій клас, їдальню, спортивний зал, він зрозуміє, що йому нема чого боятися. Один з головних моментів підготовки до школи - це пояснення майбутньому першокласнику шкільних норм і правил, обговорення з ним його прав і обов`язків. Якщо дитина вміє підкорятися правилам, розуміє їх необхідність і цілеспрямованість, йому буде легше вчитися в класі і спілкуватися з однокласниками. Полегшить перші навчальні дні складений першокласником і його батьками розпорядок дня. Чітке дотримання розпорядку, необхідність його дотримуватися привчать малюка до порядку, навчать цінувати власний час. Батькам варто допомагати майбутньому учневі в його бажанні добитися успіху, частіше його хвалити, але, якщо щось не вийде, пояснити, що всі мають право на помилку.

Протягом першого місяця хлопчики і дівчатка перебудовуються на новий для них навчальний режим, звикають до навантажень і шкільним вимогам. Тут дуже важливі розуміння батьків, їх підтримка. Без них дитині важче освоїтися в шкільному житті і досягти бажаних результатів і успіхів у навчанні. В цілому період звикання до школи займає в середньому від 2 до 6 місяців, але саме перший місяць, вересень - найбільш важкий і відповідальний. Від дитини потрібно багато зусиль. Школа, заняття, вчитель, однокласники - до всього потрібно звикати і пристосовуватися. Найважче випробування для багатьох дітей - це сидіти за партою певний час, коли не тільки не можна побігати, пострибати, поговорити, а ще потрібно думати над завданнями і відповідати на питання. Не можна відволікатися, потрібно слухати, що говорить вчитель. Все це є своєрідною психологічної бурею, вимагає максимальної напруги всього дитячого організму, триває зазвичай перші 2-3 тижні. Дуже важко доводиться дітям, які не відвідували дитячий садок, мало спілкувався з ровесниками, які не мають братів і сестер. Їм здається, що уроки довгі, перерви занадто короткі, вимоги вчителя непомірно великі. Складно доводиться, якщо в класі підібрали дітей з різним ступенем підготовки до школи. Іноді в силу обставин, що склалися потрапляють діти психологічно не зовсім готові до школи, вони навіть звертаються до вчителя з питанням про те, коли ж вони будуть грати. А поруч, за сусідньою партою знаходиться дитина з високим рівнем розвитку пізнавальних і інтелектуальних процесів, і, коли однокласники долають перші труднощі в навчальному процесі, він сидить і відверто нудьгує, що теж вносить дисбаланс в процес навчання. Дуже важко адаптуватися сором`язливим, боязким дітям, дітям з високим рівнем тривожності, їм важко одним, розлучившись з мамою і бабусею. Порушується звичний ритм їхнього життя, що є для них майже стресовою ситуацією. Дітям, які звикли перебувати в центрі уваги, кумирам сім`ї часто дуже важко спочатку в школі. Їм здається, що ніхто ними не цікавиться, однокласники і вчитель не звертають на них уваги. Стан таких дітей теж тривожне, ці відчуття переживаються ними дуже болісно.

Як батьки можуть допомогти першокласникові

В цей складний період для першокласника дуже багато залежить від батьків. Потрібно дбайливо і уважно ставитися до всього, що відбувається в житті дитини, про що він розповідає, незалежно від того, важливе це, на вашу думку, подія або дріб`язкова. Для дитини в цей період життя всі події мають однаково велике значення. Якщо у першокласника виникають проблеми з навчанням, варто розібратися разом з учителем, з якої причини це відбувається, вміти підтримати його, підбадьорити, поспівчувати, допомогти не вирішенням завдання, а поясненням, як зробити так, щоб вона була вирішена. Потрібно не підказувати, а словами підвести дитину до знаходження правильного рішення завдання.

Звичайно, багато що залежить від дорослих, батьків, викладача. У першокласника можуть виникнути труднощі у відносинах з однокласниками. Пояснення, що інші хлопці так само зараз турбуються і турбуються, і далі вам йти разом по шкільній дорозі, і навіть не один рік, можуть допомогти. Краще навчити дитину залагоджувати конфлікти зараз, не залишаючи їх на завтра. Іноді малюк не бачить виходу, а разом з батьками цю проблему можна легко і просто вирішити.

Трудністю є те, що дитині складно вставати вранці, особливо після літніх місяців. Складно буває сконцентруватися на уроці, на виконанні домашнього завдання, думати про шкільні справи. На початку вересня в школі дітей привертає спілкування один з одним, уроки їм здаються довгими. Дитячому організму потрібен час для перебудови на новий режим дня, йому потрібно звикнути до іншого розпорядку. Завдання батьків - допомогти дитині налаштуватися на навчальний режим, допомогти вибрати оптимальний шлях для вирішення цього питання. Потрібно стежити, щоб малюк не порушував режим дня, включаючи вихідні дні. Будити дитину варто з посмішкою на обличчі. Якщо він не прокидається, не нервуйте, будьте спокійні. Якщо не встає відразу, на наступний день краще почати будити на кілька хвилин раніше, ніж починати ранок з зауважень. Коли він прокинувся, чи не підганяйте його і не смикайте по дрібницях.

Перехід від відпочинку до занять бажаний все-таки поступовий і плавний, інакше у дитини швидко з`явиться втома, що позначиться на успішності і здоров`я.