Психолог - врачітель душ. Допомога психолога.

Численні філософські праці просвітіться роздумів про психологічні реаліях, можна сказати, що вся художня література - це опис психологічних феноменів. Але в ряду інших наук психологія зайняла своє місце лише в кінці 19 століття.

Психологи XXI століття займаються проблемами, пов`язаними з професійною діяльністю, відносинами людей в певній соціальній групі, допомагають подолати складності в вихованні та навчанні дітей.

Фундаментальні та прикладні дослідження взаємопов`язані. Наприклад, вивчення механізмів уваги використовується і при інженерно-психологічному проектуванні приладів, і в педагогічній психології.

Поряд з психологічними дослідженнями існує психологічна практика, яка займається вирішенням конкретних проблем. Практична психологія сьогодні дуже популярна - все більше компаній запрошують до себе в штат на постійну роботу психолога. Однак не кожному керівникові ясно, чим займається цей фахівець.

Розхожий образ психолога - це людина, що намагається за допомогою різних тестів виміряти нескінченну складну людську душу. Керівник, який спирається на цей стереотип, швидше за все, упустив можливість вирішити за допомогою психолога проблеми своєї організації.

Буває і навпаки: адміністрація чекає від психолога чуда, сподіваючись, що роботу підлеглих можна налагодити шляхом застосування якого-небудь тренінгу, фарбування стін в «правильні» кольори і т.д. але очевидно, що якщо працівники не задоволені зарплатою, умовами праці та відпочинку, ніяка психологічна підтримка не допоможе. У зв`язку з цим першочерговим завданням психолога стає визначення кола проблем, які він здатний і повинен вирішувати.

Зрозуміти, наскільки продуктивна діяльність психолога дуже важко, тому як поліпшення емоційного стану людини після консультації може позитивно вплинути на ефективність виконуваної ним роботи, так і негативно. Але зате працівник починає отримувати задоволення від процесу праці, взаємини з співробітниками.
Не завжди результат бесіди можна побачити відразу: людина може вийти з кабінету розчарованим, але через якийсь час можна буде побачити, чи була консультація для нього імпульсом до подальших ізмененіям- якщо немає - психологом була обрана не та стратегія.

Але в роботі психолога нерідкі і приємні моменти. Наприклад, шкільний психолог може не ставить перед собою мети підвищить успішність учня- він лише намагається допомогти йому зрозуміти і прийняти себе, навчитися ясніше висловлювати свої почуття і поліпшити тим самим взаємини з іншими людьми. Якщо спільна робота в цьому напрямку виявляється успішною, то через деякий час вчителі або батьки скажуть: «Спасибі, ви допомогли йому впоратися з двійками».

Психолог знає, що він не розмовляв зі своїм підопічним про навчання, але, повіривши в себе, ставши більш відкритим для інших людей, учень зміг підтягнути успішність.

Напевно, свою потрібність і компетентність психолог найгостріше відчуває саме в такий момент, коли у нього, немов у казці «Попелюшка», «троянди виросли самі».

Психологом стає найчастіше людина, яка вже в підлітковому віці замислювався про пристрій внутрішнього світу людини, намагаються побудувати свою філософію. Часто ці люди мають незвичайні захоплення. Таких людей друзі вибирають в якості особистого психолога, повіреного таємниць і порадника.

Нерідко у психолога виникають сумніви у своїй професійній придатності. Адже в цій галузі немає готових рецептів: то, що годиться для одного, марно для іншого, прийом, скопійований в іншого фахівця, може виявитися марним у власному виконанні починаючому психологу не відразу вдається навчитися абстрагуватися від проблем клієнтів. Навіть прийшовши додому, він продовжує думати про роботу, в пам`ять спливають фрагменти бесід зі своїми підопічними. Професійні труднощі психолог долає, лише набираючись досвіду.

Автор: Марія Черняєва

для сайту therapy.by