Здоров`я. Страждати або лікуватися?

Не секрет, що в цьому житті ми маємо смертні тіла, схильні до хвороб і старіння. Та й сама смерть в більшості випадків настає від тієї чи іншої хвороби. З віком людина починає хворіти більше. Трапляється, хвороби так чіпляються, що перетворюються в реальну загрозу для життя. Такі хвороби ще називають невиліковними або смертельно небезпечними. Як християни ставляться до них? Виявляється, по-різному.

Але перш за все зауважу, що якщо хвороба є покаранням за якийсь конкретний, свідомо скоєний гріх, то зцілення відбудеться не раніше, ніж людина покається і сповідує гріх перед Богом. Для кращого розуміння питання варто уважно прочитати Псалом 31, що містить вчення Давида на цей рахунок.

Перша позиція: надія тільки на лікарів. Це, як правило, властиво невіруючим, а у християн - наслідок маловір`я. Небезпека позиції можна проілюструвати прикладом царя Аси. `І занедужав Аса тридцятого й дев`ятого року його царювання, і хвороба його була тяжка тіла-Та й у хворобі своїй не звертався Господа, а лікарів. І спочив Аса з батьками своїми, і помер сорокового й першого року свого царювання ... `(2 Хр. 16: 12-13). Не звертався він до Господа, а лікарів і помер далеко не в старості. Зрозуміло, що від такої позиції потрібно скоріше позбутися.

Друга позиція: очікування зцілення від Бога в поєднанні з прийняттям медичної допомоги. Це здорова позиція, яку поділяє, ймовірно, більшістю християн. Єзекія, будучи смертельно хворий, зі сльозами молився Богу про продовження життя. І Господь почув його, послав до нього пророка Ісаю із зазначенням, що робити. Як ліки був використаний грудку фіґ, прикладений до нариву, після чого послідувало зцілення (4 Цар. 20: 1-7). Апостоли, в усьому довіряючи Богові, також не відкидали медицину. Павла в його мандрах супроводжував Лука, `лікар коханий`. Ісус, кажучи, що в лікареві мають потребу Лікаря не потребують здорові, а хворі, тим самим визнавав лікарську практику корисною. Мати Тереза написала книгу `Практичні поради`, в якій поряд з духовними рекомендаціями ціла глава присвячена простим і ефективним засобам лікування, таким як холод, зігріваючі компреси, грілки, гірчичники, клізми, банки і т. Д. Я був вражений, коли дізнався, що мати Тереза і її черниці, підібрали на вулиці Калькутти п`ятдесят і чотири тисячі вмирали людей, повернули до життя більше половини. І адже брали вони в свої будинки для вмираючих тих людей, від яких, як від безнадійних, відмовлялися лікарні міста. Сестри забезпечували вмирали чистою постіллю, харчуванням, спокоєм, молилися за хворих і говорили прості слова, що Бог любить їх. Звичайно ж, застосовувалися і доступні, в основному недорогі медичні засоби та ліки. Їх досвід переконує краще за слова, наскільки ефективно лікування, що поєднує християнську віру і медичні засоби. Можна також навести чимало прикладів, коли зусилля лікарів продовжили життя багатьом християнам.

Третя позиція: очікування зцілення тільки від Бога. В цьому випадку медична допомога принципово заперечується. Віруючий своє життя і здоров`я на всі сто відсотків віддає в руки Божі. Якщо на те воля Божа, то Він зцілить, якщо завгодно Йому забрати до себе, значить, нехай буде так. На такій позиції, як відомо, не змінювалися впродовж кількох століть старообрядці. У наш час чимало християн різних конфесій обирають особисто для себе такий шлях, намагаючись якомога менше звертатися до офіційної медицини, часто дорогої, формальної, а часом і некомпетентної, що приносить не користь, а шкоду здоров`ю. Наприклад, Олександр Мень не любив ходити до лікарів, вважаючи за краще хворіти на ногах. Він не бажав залишати працю на Божій ниві, цілком довіряючи в питанні здоров`я Богу. У лікарняну палату його міг привести тільки гострий напад хвороби. В Біблії цю позицію добре ілюструє наступний вірш: `Зціли мене, Господи, - і видужав буду-спаси мене, - і врятований буду-бо Ти - хвала моя` (Єр. 17:14), а також Псалом 114. Мені здається, ніколи не будете ви посоромлені в своєму сподіванні ті віруючі, які подібно псалмопівця вміють так простодушно, по-дитячому, довіряти себе Богові, просити і, отримавши зцілення, від душі дякувати і славити Бога. Додамо, що ця позиція, виключаючи медичну допомогу, має в своєму арсеналі церковні кошти лікування, такі, як гідно прийняте причастя, Єлеопомазання, спільна молитва громади, моління братів і сестер, в тому числі посилене постом.

Здоров`я. страждати або лікуватися?

Четверта і п`ята позиції можуть бути окремими випадками третьої, але краще розглядати їх окремо.

четверта позиція: очікування чуда й прийняття зцілення вірою. Для християн зцілення по вірі є продовження земного служіння Ісуса Христа. `І ходив Ісус по всій Галилеї, навчаючи в їхніх синагогах і проповідуючи Євангеліє Царства, і вздоровлюючи всяку недугу, і всяку неміч між людьми "(Мф. 4:23). Чудесні зцілення тривали в першоапостольської церкви (Діян. 5: 12-16- 1 Кор. 12: 8-9). Молитви зцілення по вірі успішно практикував Іоанн Кронштадтський, про що говорять численні записані свідчення. У наш час зцілення по вірі є суттєвою частиною вчення і практики харизматичних церков. Тисячі зцілень на богослужіннях Кетрін Кульман в 60-70-ті роки ХХ століття були підтверджені медичними документами. Ці зцілення відбувалися прямо під час проповіді, без покладання рук, що робило чудеса ще більш вражаючими. Думаю, знайдеться чимало євангельських церков (не тільки харизматичних), де до цього дня вірять в диво зцілення, і віра ця може бути засвідчена конкретними прикладами.

Особливо слід виділити такі зцілення, які не є результатом віри хворого або церкви, а відбулися цілком з ініціативи Бога. Нещодавно я прочитав про одного християнина, який відбув термін у таборі на Колимі в 30-і роки. Змучений важкими роботами і постійним недоїданням, він захворів невиліковною в умовах табору хворобою. Працювати більше не міг, і його перевели на ще більш мізерне харчування. Настав момент, коли він ослаб настільки, що вже не міг встати, і подумки почав прощатися з рідними, просив Бога взяти його до Себе. Ніхто в бараці не помітив вночі людини, одягненого в цивільне, який непоміченим пройшов повз охорону і зупинився біля ліжка вмираючого. Звернувшись до нього, чоловік сказав: `Василь, ти не помреш, Я тебе исцеляю. Завтра підеш на роботу і скоро побачиш дітей `. Бачачи страждання брата, додав: `Василь, повір Мені, в Гефсиманії і на Голгофському хресті було не легше`. Після цих слів Він зник. Брат відразу ж заснув, а вранці зцілений пішов на роботу.

При всій незвичайності цей випадок не можна вважати чимось неймовірним. Згадаймо людини, яка перебувала в тридцять і вісім років і який не мав нікого, хто допоміг би йому. Христос прийшов до нього, коли він не чекав, і запитав: `Хочеш бути здоровим?` Після позитивної відповіді хворий був миттєво видужав. Чи не чекав зцілення і не міг сподіватися на нього сліпий від народження, тому що `від Відвіку не чувано, щоб хто відкрив очі сліпому` (Ін. 9:32). Але Ісус також зцілив його, щоб так було явлено слава Божа. Ці приклади підкреслюють думку: як би ми не були тяжко хворі, як би не була слабка наша віра, ніколи не треба втрачати надії на Бога. Щоб зцілити, Йому не треба багато часу. Він може зробити це миттєво і абсолютно несподівано.

В нашій церкві теж був подібний випадок. Літній брат був важко хворий на рак, лікарі сказали, що вони безсилі йому допомогти. Тоді хворий прийшов до церкви, щоб сповідатися, публічно попросити вибачення у всіх, кого чимось образив, і попрощатися. Багато плакали. Як же все були здивовані, коли незабаром брат з`явився в громаді бадьорий і здоровий. Він збирався до Господа, а Бог зцілив його.

Здоров`я. страждати або лікуватися?

нарешті, п`ята позиція: хвороба - благо, лікуватися і чекати зцілення не треба. Апостол Павло примирився зі своїм `жалом в плоті`, тому що Господь сказав йому, що це утримає Павла від звеличування і Богу буде легше діяти через нього (2 Кор. 12: 7-10). Ця позиція особливо улюблена православними подвижниками. Феофан Затворник писав: `Є хвороби, на лікування яких Господь вважає заборону, коли бачить, що хвороба потрібніша для спасіння, ніж здоров`я`. Серафим Саровський вчив: «Хто переносить хворобу з терпінням і вдячністю, тому ставиться вона замість подвигу або навіть більше `. Важка хвороба все життя супроводжувала знаменитого старця Амвросія Оптинського. Вона, за його словами, охоронила його від зарозумілості, допомогла краще зрозуміти себе. Він писав: `Ченцеві корисно хворіти. І в хвороби не треба лікуватися, а тільки підліковуватися `.

Як же нам бути, якщо до нас прив`язалася хвороба? Загальної відповіді немає. Приклади Біблії вчать тому, що треба постаратися зрозуміти причину хвороби і відчути провід Боже у цьому питанні. Поки ми цього не зробили, ми будемо діяти неправильно. Жінка, хворою на кровотечу була дванадцять років, `багато натерпілася від багатьох лікарів, і витратила все, що було у ній, та ніякої користі, але прийшла ще до гіршого` (Мк. 5:26). Дізнавшись про Ісуса, вона вірою отримала миттєве зцілення. Спочатку вона займала невірну позицію, покладаючись тільки на медичну допомогу, але це посилило її страждання, а хвороба прогресувала. Повіривши в Ісуса, вона зцілилася повністю (душею і тілом) і отримала від Господа напуття: `дочко! віра твоя спасла тебе-йди з миром, і здоровою будь від своєї недуги! `(Мк. 5:34).

Хочеться підкреслити, що під проводом Божим наша позиція по відношенню до хвороби може змінюватися. Так було з апостолом Павлом. Він очікував чудесного зцілення від Господа і тричі молився про це. Але потім отримав знання понад, що ця хвороба потрібна, так як через його слабкість буде діяти сила Христова. Таким чином, під проводом Духа Святого Павло змінив четверту позицію на п`яту, за нашою класифікацією.

Здорові ми або хворі - повинні перебувати в вірі і за все дякувати Богові. Часто віра допомагає отримати зцілення від хвороби. Якщо ж Богом для нашого блага або для Його слави послана хвороба, то не будемо нарікати або сумувати, а скажімо, подібно до апостола Павла: "Досить для мене Твоєї, Господи! ` І завжди будемо пам`ятати, що хоч як мене була зла хвороба, вона не переможе раніше терміну, оскільки на небі `були записані всі дні, призначені для мене, коли жодного з них ще не було` (Пс. 138: 16).

Увага, тільки СЬОГОДНІ!