Ресурс

Це такий стан, коли власна самовпевненість і внутрішній стан комфорту значно розширюють свої кордони. У цьому стані всі здається - простим, прям як уві сні. Але от не виходить цього домогтися швидко. Розгін здійснюється повільно, можна ходити по вулицях і розмовляти з самим собою або вітатися з перехожими. Можна уявити стан небезпеки, наприклад, що тобі тут і зараз треба битися, на жаль, адреналін надає дуже короткочасний ефект. Але в цьому стані настільки комфортно, що пробувати варто.

На прикладі, ресурсу, зрозуміло, що внутрішні стану можна змінювати, наприклад, згадуючи успішні випадки, справа в тому, що почуття йдуть повільніше, ніж самі спогади, на це і розраховано.

Людство весь час розвивається і за останні 100 років технічний прогрес піднімається на все більш високі орбіти, але в пікапі нам залишилося те саме, що і було 100 років тому слова і настрій, хто як називає (аптайм, ресурсне стан, просто ресурс) все це варіанти власної впевненості в собі і своїх силах, які і визначають успіх, щось приходить з практикою, щось береться з книг, щось від інших людей, первинне завдання-це побудувати в собі таку впевненість, тобто якщо будеш впевнений, що зможеш заразити іншого цієї переконаністю та ентузіазмом !!! Ніхто і ніколи не зможе побачити твої думки і почуття, а тільки їх зовнішній прояв.

Ви можете прикинутися майстром, якого завгодно справи - і впорається з ним. Абсолютно неважливо, чи вмієте ви гіпнотизувати чи ні. Повернувшись додому, вдаючи гіпнотезером. Люди підуть за вами і почнуть прикидатися, що вони занурюються в транс. І через якийсь час їм набридне прикидатися і вони забудуть, що тільки прикидаються. Але не дайте їм себе обдурити: не забувайте, що ви самі тільки вдаєте.
(С) Мілтон Еріксон

Зауважте, чим більше ви посміхаєтеся, тим вам більше хочеться посміхатися. На початку минулого століття російський психолог Микола Ланге задавався питанням, що первинно фізіологічне прояв або супутнє йому емоційний стан? Ми плачемо, бо, що сумно або сумно, тому що плачемо? Сміємося тому, що нам весело або весело тому, що сміємося? Виявляється і те й інше вірно, тобто працює і те й інше.
Чим більше ми посміхаємося, тим більше хочеться посміхатися нашому співрозмовнику, чим більше ми погоджуємося, тим більше хочеться йому погоджуватися.

Ну і звичайно ж треба відповісти на питання що найголовніше бажання виграти або боязнь програти?

Треба чи не треба такий стан-це окреме питання. Зазвичай про ресурс згадують початківці, тому що досвідчені просто роблять те, що намітили.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!