Як виховати ввічливого дитини? Інформація для батьків.

Бути ввічливим означає показувати оточуючим, що ти їх поважаєш так само, як поважаєш самого себе. Дитина, ввічливий по відношенню до дорослих, - це дитина, який ввічливий по відношенню до самого себе. Ввічливість і послух - зовсім різні поняття! Ввічливість включає в себе набір додержуються в суспільстві правил, які вводяться в обіг дитини поступово: його ввічливість залежить від віку і ступеня зрілості.

- Ввічливість не повинна бути результатом «дресирування», вона - результат засвоєння правил життя в суспільстві.
- Ввічливим людина повинна бути і вдома, і поза домом, але правила тут будуть різними.
- Сімейні і дружні зустрічі, так само як і походи в гості, пропонують багато можливостей для застосування правил хорошого тону.
- У школі дитина теж постійно вправляється в ввічливості.
- Для розуміння того, що нехай і без жодних поганих намірів сказане слово здатне поранити або образити інших людей, потрібно досягти певного рівня психологічної зрілості.
- Але навіть не досягнувши цього рівня зрілості, дитина може пишатися тим, що він «такий хороший», тому що у нього є певний досвід, він вже відчув і усвідомив: якщо ти ввічливий, люди краще до тебе ставляться і охочіше виконують твої прохання.
- Він відкриває для себе важливість слів «спасибі» і «будь ласка», і часто саме це стає першим уроком ввічливості.

У рік або навіть раніше, розлучаючись з ким-небудь, дитина засвоює правила суспільного життя, коли махає ручкою ( «до побачення!») або лепече «до побачення».

«Здрастуйте» і «до побачення» - віхи, які позначають для малюка зустріч і розлуку.

На другому році життя і близько трьох років (Іноді трохи пізніше), в той період, який називають «віком систематичного відмови», трапляється, що ви наполягаєте на тому, щоб дитина вітався, але нічого при цьому не маєте наміру звертатися. У цьому віці така поведінка нормально.

Для того щоб дитина засвоїв модель правильної поведінки в суспільстві, щоб ця модель «вкарбувалася» в його свідомість, краще дати йому можливість чути, як ви вітається, ніж примушувати вітатися його самого. Навіть якщо він не віддає собі в цьому звіту, йому корисна ваша ввічливість, так що робіть самі по відношенню до нього і в його присутності те, чого чекаєте від нього.

- Не закликайте малюка раз у раз цілувати кого-то, особливо - незнайомих людей.
- Ввічливість - це ще й навчання на відстані: дитина - не доросла людина, це дорослим властиво кидатися цілувати малюка до речі й не до речі.

Коли дитині виповниться три роки, він піде в дитячий сад, а там професійний вихователь навчить його самим різним правилам поведінки. Але не треба дивуватися, що в дитячому садку малюк буде більш шанобливий зі старшими і більш слухняний, ніж удома! Є ряд правил, які треба засвоїти батькам.

- Необхідно, щоб дитина і вдома відчував, що його поважають: розраховувати на взаємність можна, зрозуміло, тільки в тому випадку, якщо з малюком незмінно ввічливі.

- Навіть при тому, що відносини між вами і дитиною завжди відкриті і доброзичливі (а повинно бути саме так), кожному слід залишатися на своєму місці.

- Потрібно м`яко поправляти малюка, коли він починає говорити з вами, як зі своїми однолітками (що, втім, не означає дозволу бути неввічливим з однолітками!).

- Дитина завжди орієнтується на відносини між дорослими і бере за зразок для наслідування взаємна повага між ними.