Ігнорувати внутрішню тужливість

Ігнорувати внутрішню тужливість - це не усвідомлювати її. Тужливість, якщо не усвідомлюється, то пригнічується в підсвідомість. І вона все частіше і частіше стане приходити до нас, тому що, яку б емоцію ми не проігнорували, все не пережите буде проявлятися тим чи іншим способом, просочуючи інші аспекти нашого життя.

Ми не даємо собі можливість пережити тугу? Ми не даємо собі можливість пережити печаль, смуток? Одного разу ми побачимо, що і в моментах нашої радості присутні смуток, печаль, туга. Всі наші емоції і переживання взаємодіють в нашому внутрішньому світі, тому що ми в будь-якому випадку - цілісність, і нічого зайвого в житті людини не буває - ми огром. Усвідомлювати цю огром, прийняти цю огром, любити її, взаємодіяти з нею - означає, насправді стати господарем всього свого життя.

Коли людина тужить постійно, це вже говорить про його душевному нездоров`я, якому необхідно приділити пильну увагу. Але якщо туга, одна з емоцій, які приходять не повсякденно, а до кожної людини приходять і печаль, і смуток, і туга, то це подібно заплаканим після дощу вікнам - у людини, як і у всього в природі бувають різні стани.

Ігноруючи стану, до яких людина відчуває негативне ставлення, він тим самим уникає їх. Тобто ігнорування туги - це в чистому вигляді уникнення саме стану туги. Він може стати вічно підбадьорливого, душевно здоровим зовні, просто одного разу сказавши собі: "Я не буду сумувати!", У чому йому допоможуть численні сучасні методики, які налаштовують розум на бадьорість, на актив, по суті, ігноруючи те, що відбувається. Але якою ціною? Людина просто не замислювався. Він не може завжди бути бадьорим і радісним, бо його енергія змінюється. Вона не може не змінюватися, інакше він - механізм. Бадьорість може прийти на зміну тузі як наступний стан, може не прийти. Все залежить від того, як людина живе, як він поводиться з собою, це і впливає на емоційний фон його життя.

Якщо людина, що б з ним не відбувалося, завжди бажає для себе іншого стану, він знаходиться в негармоніі і невротичности. Стаючи злим або сумним, він незадоволений тим, що відбувається в даний момент. Сприятливий емоційний фон або несприятливий, за його поданням, він все одно повинен бути іншим, не таким як зараз. І людина негайно відштовхує те, що є, починаючи або підбадьорювати себе, або тонути в будь-якому стані, поглиблюючи його. Але він ніколи не залишається в спокої і прийнятті того, що відбувається щоб мати можливість побачити: жодне стан не триватиме вічно, воно обов`язково зміниться. Він ще не цікавився собою, ще не бачив, як йде один стан і приходить інше, не бачив свої сходи й заходи, що змінюються в ньому.

Справді цікавитися собою - це усвідомлювати себе, це бачити нескінченну зміну своїх внутрішніх станів. Тут вже немає місця невротичности, тому що ми бачимо, як все змінюється в нас щомиті: як пройшла думка і тут же змінила наше стан, а ось з`явилося бажання, а тут майнула надія ... Виявляючи інтерес до самого себе, досліджуючи свій внутрішній світ, ми приходимо до самопізнання, завдяки якому починаємо розуміти не тільки себе, але і внутрішній світ іншої людини.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!