Алмаз в пилюці

Гуду був свого часу наставником імператора. Незважаючи на це, він мав звичку подорожувати в поодинці, як простий бродячий чернець. Прямуючи одного разу в Едо, культурний і політичний центр сьогунату, він прийшов в невелике селище, що називалося Такенака. Був вечір, лив сильний дощ, Гуду наскрізь промок. Його солом`яні сандалі розвалилися. У вікні будинку, що стояв біля краю селища, він зауважив, що висіли чотири або п`ять пар сандалій і вирішив купити собі сухі.

Сандалії продала йому жінка, яка, побачивши, як він вимокнув, запросила його переночувати. Гуду з вдячністю погодився. Увійшовши, він прочитав перед домашнім вівтарем сутру. Його познайомили з матір`ю і дітьми господині. Помітивши, що вся сім`я чимось засмучена, Гуду запитав, що сталося.

- Мій чоловік гравець і п`яниця, - сказала жінка. - Коли він виграє, то напивається і стає нестерпним. Коли програє, то займає всюди гроші. А коли ж інколи упьyoтся зовсім, то і зовсім додому не приходить. Що мені робити?

- Я допоможу йому, - сказав Гуду. - Ось гроші. Купіть мені галон хорошого вина і чого-небудь смачного з їжі. І можете лягати спати. Я буду медитувати перед вівтарем.

Опівночі додому повернувся господар, сильно п`яний, він закричав:

- Ей, жінко! Я вже прийшов додому. Ти даси мені поїсти?

- Візьми у мене, - сказав Гуду. - Мене застиг дощ, і твоя дружина великодушно запросила мене залишитися ночувати. За це я купив вина і риби, так що бери.

Той був у захваті. Він відразу випив все вино і ліг на підлозі спати. Гуду сів поруч медитувати.

Прокинувшись вранці, глава сім`ї нічого не пам`ятав.

- Ти хто такий? Звідки? - запитав він у Гуду, все ще сидів у медитації.

- Я Гуду з Кіото і прямую в Едо, - відповідав майстер дзен. Глибоко засоромившись, господар став метушливо просити вибачення у вчителя імператора.

Гуду посміхнувся:

- Все не постійно в цьому житті, - сказав він. - Життя таке коротке. Якщо ти будеш продовжувати пити і грати, то у тебе не залишиться часу виконати що-небудь інше, та й своєї сім`ї принесеш нові страждання.

У того раптом прокинулося розуміння, він наче позбавився мани.

- Ти маєш рацію, - вигукнув він. - Як мені віддячити тобі за це чудове вчення? Дозволь трохи проводити тебе і піднести твої речі.

- Гаразд, якщо хочеш, - помовчавши, відповів Гуду, і вони вирушили. Через три милі Гуду сказав йому повертатися додому.

- Ще п`ять миль? - попросив у Гуду супутник.

Вони пішли далі.

- Тепер можеш повертатися, - запропонував Гуду.

- Пройдемо ще десять миль, - відповів той.

- Тепер повертайся, - сказав Гуду, коли ще десять миль були пройдені.

- Я збираюся йти за тобою всю решту життя, - заявив його супутник.

Сучасні вчителі дзен в Японії беруть початок з лінії попередників від знаменитого майстра, наступника Гуду. Його звали Му-Нан - Той, Хто Чи не Повертається Ніколи.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!