Що робити, якщо дитину ображають в школі

Як зрозуміти, що дитину ображають?

Не завжди діти поспішають звертатися до дорослого за допомогою, тому будьте пильні і задумайтеся в разі, якщо:

• дитина відмовляється відвідувати школу;
• стали частими скарги на нездужання (порушення сну, поганий апетит, головний біль, розлади шлунка і т.д.);
• у школяра проявляється дратівливість, замкнутість і підвищена тривожність (іноді апатичність, депресивність і схильність до суїцидальної поведінки);
• він висловлює агресію, спрямовану на батьків та інших членів сім`ї;
• було помічено, що речі дитини зіпсовані або зникли;
• став вимагати більше кишенькових грошей або його було заарештовано на їх крадіжці;
• різке зниження успішності.

Якщо ваша дитина повертається додому в пригніченому і пригніченому настрої, бийте на сполох, оскільки причина цього може критися як раз таки в глузуваннях, цькування, причіпок і інших конфліктах.

Якщо довгий час ігнорувати подібна поведінка дитини, то дуже скоро він може повністю піти в себе, і тоді буде дуже складно не тільки дізнатися причину його стану, але і допомогти йому справитися з виниклими в його житті труднощами.

Причини дитячих конфліктів і глузувань

Потрібно розуміти, що конфлікти і конфліктні ситуації ніколи не виникає на порожньому місці, тому однозначно потрібно шукати причину. Основна відмінність дітей від дорослих полягає в тому, що вони ще не знайомі з поняттям «толерантність» і часто приймають індивідуальність, своєрідність і відмінність від інших за якусь слабкість.

Найчастіше, дитини можуть труїти з таких причин:

• Фізичні якості, нестандартна зовнішність і надмірна яскравість. Наприклад, веснянки або рудий колір волосся, нестандартний зростання, своєрідна комплекція (надлишок ваги або ж навпаки надмірна худорлявість), присутність очок на обличчі - все це, на жаль, привід для глузувань в дитячому колективі.
• Деякі захворювання дітей також стають причинами знущання і цькування, особливо неврологічного характеру (енурез, епілепсія, ДЦП та багато інших).
• Специфічна мова дитини. Якщо дитина заїкається, гаркавить, говорить з яскраво вираженим акцентом чи присутні дефекти в промові, діти часто не упускають можливості подражнити.
• Низький рівень інтелект, проблеми в навчанні і низька успішність у школі.
• Недостатньо сформовані у дитини соціальні навички (відчуває труднощі адаптації до нової соціальної групи, відсутність розвиненої психологічного захисту, не може швидко будувати взаємини з людьми).
• Досягнення в навчанні. Парадокс, але буває так, що в класі однаково насміхаються як над слабкими учнями, так і над відмінниками.
• Деякі особливості поведінки. Так, наприклад в класному та шкільному колективах можуть не брати інтровертірованний і флегматичних дітей, які мовчазні й замкнуті. Але не тільки такі хлопці стають об`єктами нападок, до них також можуть приєднатися гіперактивні і імпульсивні хлопці, яких буває «дуже багато».
• Зовнішній вигляд дитини. Часто піддаються глузуванням ті діти, які гірше одягнені, не мають модних гаджетів - телефонів, планшетів та іншого. І тут слід зазначити, що, на жаль, саме за це дитини будуть пригнічувати набагато більше, ніж за всі попередні фактори.

Чи потрібно втручатися в ситуацію?

Їли виникає подібна ситуація, втручатися однозначно варто, адже часом дитяча жорстокість вражає і не має меж. Одна справа якщо дитину іноді «підколюють» або зачіпають, але бувають і кричущі випадки, коли на дітях палять волосся або змушують їх стрибати з даху. І це вже не просто незначні «уколи» і глузування, це справжнісінька «цькування», коли потрібно вже не просто захистити свою дитину, а рятувати його. Щоб не допустити трагедії не можна пускати справу на самоплив, прийти на допомогу потрібно обов`язково і якомога швидше.

Яким чином здійснюється допомога, залежить від віку дитини і конкретної ситуації, адже методи, які спрацюють на молодшому школярі, будуть абсолютно недоречні для підлітка.

Що слід робити батькам молодшого школяра

Для того, щоб ваша дитина не став жертвою шкільних насмішок і знущань, батькам необхідно дотримуватися наступного:

• вчіть дитину самостійно оборонятися (мова не йде тільки про фізичну силу, а й про навички вироблення психологічного захисту від агресії) і виходити з конфліктів за допомогою розмови;
• формуйте у дитини повагу до себе як особистості (так він зможе змусити поважати себе і оточуючих людей);
• підвищуйте самооцінку дитини (доведено, що тих дітей, з самооцінкою яких все в порядку, приймають в колективі з більшою готовністю, ніж тих, у кого вона завищена або навпаки занижена);
• постарайтеся допомогти дитині знайти спільну мову з однокласниками (можливо, їх зблизять спільні заняття в гуртках або проведення часу поза школою, наприклад походи, спільний відпочинок і т.д.);
• НЕ намагайтеся вирішувати проблему самостійно, залучайте вчителів, психолога, батьків кривдника, якщо буде потрібно то і адміністрацію школи (а якщо і це не спрацює, то необхідно звертатися в правоохоронні органи).

Що можуть зробити батьки підлітків і старшокласників

Якщо в неприємну ситуацію потрапив молодший школяр, досить поговорити з класним керівником і кривдником. Але бігти мамі до сина-підлітка в клас і кричати на хулігана точно не варто, це може викликати ще більшу агресію і точно викличе негативну реакцію не тільки однокласників, а й власну дитину.

Добре, якщо зможе поговорити старший брат або батько, але тільки поговорити. Коли кривдник зрозуміє, що може отримати від старшого за свої злодіяння, зазвичай він заспокоюється, адже найчастіше провиною жорстокості є абсолютна безкарність, а кривдник - часто невпевнена людина, який має безліч комплексів (до речі, не дивно якщо він виявиться боягузом).

Знущання учнів над своїми однолітками і однокласниками - явище поширене і досить гостре. Кожна сім`я, яка зіткнулася з такою проблемою, повинна шукати своє, індивідуальне рішення в ситуації, що склалася.

Пам`ятайте, в шкільні роки йде становлення дитини як особистості, коли формуються основні риси його характеру, його світогляд і людська позицій (тобто всі принципи, ідеали і цінності).

Крім того, цей час активного морально-етичного розвитку школяра. Не забувайте хвалити його, давайте віру в свої сили, вчіть захищати себе і давати відсіч, і тоді дитина виросте достойною, гармонійної, сильної, впевненої в собі особистістю.