Відносини дітей і батьків

Відносини - це завжди досить складно, кого б вони не стосувалися: будь то відносини з чоловіком або жінкою, в сім`ї або на роботі. При появі дитини в будинку все життя сім`ї круто змінюється. Ви чекали свого малюка, і тепер все крутиться тільки навколо нього. Постійні клопоти і турботи, адже так хочеться дати своїй дитині все найкраще. Ви переживаєте за нього і бажаєте йому тільки добра.

Потім дитина виростає з маленького кумедного грудочки, і починає проявляти свій характер, чогось вимагати, ображатися через дрібниці, і взаєморозуміння зникає. Рідко хтось із батьків може похвалитися відсутністю проблем зі своїми дітьми. «Ось завжди слухався, а зараз - нібито підмінили дитину!», - думають батьки. І у всіх проблемах ми починаємо звинувачувати своїх дітей: все робиться тільки для них, а вони не цінують. Але ж дитина не може взяти і зіпсуватися раптово. Завжди і на все є причина, і, в першу чергу, варто шукати її в собі.

Діти дуже чутливі, особливо в підлітковому віці. Часто у них виникає проблема, якої вони не можуть або не хочуть ділитися з мамою і татом. Можливо, бояться бути незрозумілими або покараними. У такій ситуації батьки майже завжди переносять проблеми дітей на себе, як вони вели себе в цьому віці і чим займалися, але ми забуваємо, що зараз і час інше, та й, коли ми були маленькими, то теж не завжди і в усьому слухалися своїх батьків. Що ж робити?

По-перше, потрібно зрозуміти і прийняти, що ваша дитина вже не такий маленький, і він особистість, яку ні в якому разі не можна принижувати, так як в підлітковому віці дитина сприймає все дуже гостро.

По-друге, пам`ятайте, що якщо ви будете поважати інтереси і захоплення свого чада, то він буде вам тільки вдячний. Звичайно, не варто все пускати на самоплив, обов`язково потрібно контролювати, чим конкретно він займається, щоб потім не було справжніх проблем.

Намагайтеся при дітях не відгукуватися погано про бабусю чи дідуся, а також друзів, родичів і вчителів, так як в їх очах авторитет цих людей падає, тому можна ставитися до них зневажливо.

Чи не зривайте свою злість на дитині, особливо якщо ваші проблеми стосуються вашого чоловіка або дружини. Так ви тільки налаштуєте його проти себе.

Постарайтеся проявити терпіння, навіть якщо це дуже складно, варто проявити витримку, адже це ваша дитина.

Ну і, звичайно, любите своїх дітей, адже крім вас їх ніхто не буде так любити. Дайте йому зрозуміти, що для вас він найкращий, найрозумніший і чудовий, надайте впевненості йому.

Станьте для своєї дитини прикладом для наслідування, наскільки це можливо, тому що часто буває в житті, що діти копіюють життя своїх батьків у відносинах в своїй родині і зі своїми дітьми.

Будьте чесні, не давайте обіцянок, якщо не можете їх стримати. Діти пам`ятають про них і чекають, а якщо очікування не виправдовується, то, значить, ви - обманщики, а брехня - це дуже погано. І якщо ваша дитина вам збрехав, то потім, докоряючи йому в цьому, він відповість: «А ти?». І не буде так вже й не правий.