Психологія чоловіка і жінки. Відмінності психології чоловіків і жінок.

З середини 1970-х років з проблеми відмінностей психології чоловіків і жінок в світі публікувалося до 1,5 тисячі робіт щорічно. Зусилля дослідників були спрямовані на інвентаризацію статевих відмінностей і з`ясування їх походження. Так, в 1974 році опубліковано монографію американських дослідників Е. Маккобі і К. Джеклін «Психологія статевих відмінностей», в якій дається критичний аналіз більшості публікацій з цієї проблеми. На основі аналізу вони розділили статеві відмінності на три групи.

Достовірні: хлопчики (чоловіки) більш агресивні і більш успішні в математичних і зорово-просторових операціях, а у дівчаток (жінок) більш розвинені мовні здібності. Агресивність в психології чоловіків частіше носить асоціальний характер, у жінок вона частіше проявляється в незгоді, словесно, у вигляді протесту проти чого-небудь.

Сумнівні: у хлопчиків і дівчаток - в слухняності і дбайливості, домінантності, страху і тривожності, прагненню до змагань, відчуття дотику, загальний рівень активності.

Непідтверджені: у дівчаток (жінок) відзначається визначальний вплив середовища на їх розвиток, більше сугестивність і орієнтованість на соціум, вище

успішність в вимагають стандартного рішення завдання, менше самоповагу і потребу в досягненнях. У хлопчиків (чоловіків) - визначальний вплив спадковості на їх розвиток, успіхи у виконанні складних і нестандартних завдань, аналітичний і пізнавальний стиль, переважне розвиток слухового аналізатора. Дослідження, проведені в лабораторії ім. Б. Г. Ананьєва в 1960-і роки, виявили відмінності між статями в пізнавальній сфері. При вивченні властивостей пізнавальної діяльності юнаків і дівчат (студентські групи від 17 до 22 років) були отримані наступні результати:

загальна поінформованість, яка відображає інтереси людини і свідчить про його ерудованості, так само як і загальна доступність, що демонструє кмітливість як властивість розуму і характеру людини, помітно вище у юнаків;

швидкість концентрації уваги на складних інтелектуальних задачах, спостережливість, просторові уявлення, невербальний (практичний) і загальний інтелект вище у юнаків;

вербальний (мовної) інтелект, включаючи словниковий запас, логічність мислення, його узагальненість в більшості груп дівчат перевищує такі ж показники в юнацьких групах.

В результаті обстеження по батареї тестів Векслера з 14 отриманих показників інтелекту три мали явну перевагу в жіночій групі, а саме:

показники короткочасної пам`яті (що допомагає вирішувати оперативні завдання);

словниковий запас (говорить про начитаності та легкості словесного відтворення знань);

адаптивності розуму, яка полегшує вирішення комунікативних завдань, що вимагають гнучкості в спілкуванні.

Виявлено відмінності психології чоловіків і жінок в слуховому і зоровому сприйнятті. Жінки мають високу чутливість при розпізнаванні змін в тональності і гучності голосу (що дає їм можливість кращого сприйняття стану іншої людини), чоловіки краще орієнтуються в тому, звідки виходить звуковий подразник (Піз А., Піз Б., 2000). На вибірці з 1500 опитаних виявлені значущі статистичні відмінності в колірних перевагах до міського середовища у чоловіків і жінок, жінки віддають перевагу більш тонкі відтінки кольору. Вони також більш чутливі до вигляду просторового середовища життєдіяльності (Андрєєва Т. В., 1976).

Сучасні нейрофізіологічні і нейропсихологічні дослідження показують деякі відмінності в морфології і функціонуванні мозку

чоловіків і жінок. Так, дослідження Р. Горського з Каліфорнійського університету підтвердили, що у жінок пучок нервів, що з`єднує дві півкулі мозку (так зване мозолисте тіло), товщі, ніж у чоловіків, і жінка має на 30% більше з`єднань між правою і лівою сторонами мозку (Піз А., Піз Б., 2000). Більшість дослідників схиляються до того, що права і ліва півкулі функціонують у чоловіків більш автономно, ніж у жінок, причому зв`язок міжпівкульна асиметрії з підлогою виявлено вже в першу добу життя, і що мозолисте тіло, на якому лежить відповідальність за передачу інформації з однієї півкулі в інше, по-різному влаштовано у хлопчиків і дівчаток вже до моменту народження (Каган В. Е., 1991).

Більше число з`єднань між двома півкулями пояснює здатність жінок вести кілька не пов`язаних один з одним справ, їх швидкість мови, а також інтуїцію. Мозок чоловіка спеціалізований. Його особливості (мала кількість з`єднань між правим і лівим півкулями, розділеність на відділи) сприяє концентрації чоловіки на окремому завданні, більшість чоловіків можуть робити тільки одну справу в певний проміжок часу, наприклад, не здатні дивитися телевізор і слухати іншу людину (Піз А., Піз Б., 2000).

На думку Н. Н. Обозова, психології чоловіків властива об`єктивність як орієнтація на реальні факти при оцінці сприйняття світу, для жінок же характерна суб`єктивність і вразливість як орієнтоване на свій стан сприйняття, переважна в оцінці зовнішнього світу.

Міжособистісні відносини у чоловіків більш прямолінійні (частіше за схемою «так - ні»), у жінок в стосунках з людьми проявляється велика чутливість до різних нюансів спілкування. Стосовно до чоловіків словесні заохочення розслаблюють і уповільнюють діяльність, у жінок, навпаки, збуджують і прискорюють її - звідси любов до компліментів (Обозов Н. Н., 1995).

Цікаво вивчення поведінки чоловіків і жінок в стресовій ситуації. Дослідження, проведене в лабораторії Б. Г. Ананьєва в 1966 році, показало, що жінки реагують на саму екстремальну ситуацію, а чоловіки витрачають енергію вже на уявлення про екстремальну ситуацію. Психологія поведінки чоловіків при цьому частіше закінчується невдачею. З точки зору економії ресурсів краще жіночий тип реакції організму і нервової системи (за півгодини до іспиту, протягом однієї години самого іспиту і через півгодини після нього замірявся рівень цукру в крові, насиченість крові киснем, кислотність слини та інші показники). Б. Г. Ананьєв в зв`язку з цим зазначав, що переваги людини часто полягають не в його знаннях і властивості інтелекту, а в його енергетичні можливості (Ананьєв Б. Г., Дворяшина М. Д., Кудрявцева Н. А., 1968) .

За А. Анастазі, перевага чоловіків відзначається в швидкості і координації рухів, орієнтації в просторі, розумінні механічних відносин, математичних міркуваннях. У жінок же зазначається перевагу в спритності рук, швидкості сприйняття, в рахунку, вербальної пам`яті, швидкості мови і інших завданнях, включаючи мовні навички. Таким чином, як зауважує Н. Н. Обозов, перевага жінок не тільки енергетичне, а й інформаційне, коли мова йде про навчання в школі і в вузі. Куди ж дівається ця перевага, коли від теорії людина переходить в реальний світ? Цей світ чекає не жінок, а чоловіків (декретну відпустку, відволікання на виховання дітей, збереження сім`ї).

Французькі дослідники виділяють три фази в житті жінок:

1) соціалізація, накопичення інтелектуального та професійного «багажу»;

2) народження і виховання дітей;

3) самореалізація, самоактуалізація потенціалу.

У чоловіків життя більш «однотонна», і тільки орієнтація на роботу або сім`ю частково її змінює.

Статеві відмінності виявляються і в життєвих устремліннях: з раннього дитинства чоловіки самостійно прагнуть досягти будь-яких цілей, причому самооцінка будується на успіхах в роботі. Досягнення в тій чи іншій важливій галузі, в творчості складають основу розвитку чоловічої особистості. Для розвитку особистості жінки дуже важлива побудова успішних інтимних, шлюбно-сімейних відносин. «У жінок успіх в любові, якщо можна, в заміжжі - певний фактор розвитку особистості» (Обозов Н. Н., 1995).

Про це, зокрема, свідчить дослідження жінок, в юності обрали одну з найбільш творчих спеціальностей - архітектуру. Виявилося, що напрямок їх інтересів і активності через кілька років після закінчення вузу відрізняється від спрямованості інтересів чоловіків тієї ж професії. Так, за допомогою кластерного аналізу на чоловічої та жіночої підвибірках виявлено по п`ять основних типів спрямованості інтересів в різні сфери діяльності.

У чоловіків це: спрямованість інтересів на творчість (з домінуванням цінностей «творчість», «робота», «любов», «пізнання» і з запереченням цінності «сім`я»), на пізнання ( «свобода», «пізнання», «самостійність» ), на роботу ( «робота», «друзі», «творчість»), «волелюбно-гедоністичний» тип ( «свобода», «творчість», «любов», «задоволення») і «гармонійний тип» ( «сім`я» , «любов», «робота», «творчість»). Таким чином, у чоловіків лише в останньому типі спрямованості однією з домінуючих цінностей є «сім`я». У жінок поряд з «чоловічими» типами спрямованості інтересів - на пізнання ( «рівність», «пізнання», «друзі») і на творчість ( «творчість», «пізнання», «свобода»), які підтверджуються активністю представниць цих типів в даних сферах і творчими результатами, виявилися і специфічно жіночі типи спрямованості інтересів: «гармонійний тип» (з домінуванням цінностей «любов», «сім`я», «творчість»), а також два значних за чисельністю типу чисто сімейної спрямованості: 1 - з домінуванням цінностей «сім`я», «любо вь »,« матеріально забезпечене життя »- 2 -« свобода »,« любов »,« сім`я ».

Аналіз показав, що спрямованість інтересів підтверджується і напрямком активності в відповідні сфери. Так, жінки-архітектори зі спрямованістю на сім`ю часто працювали не за основною професією, знаходили роботу на неповний день (ведення гуртків або наукова робота), з тим щоб мати можливість піклуватися про дітей. Жінки з спрямованістю на творчість досягали високих результатів у своїй професії (перемоги на конкурсах, цікаві проекти), але це відбувалося частково за рахунок відтискування сімейних пріоритетів (відкидання цінностей «сім`я», «матеріально-забезпечене життя» і навіть «любов»). Чоловіки з спрямованістю на творчість мають більш збалансовані пріоритети.

Таким чином, у більшості жінок, які обрали в юності творчу спеціальність, в зрілому віці (близько 30 років) переважає сімейна спрямованість. Найбільш творчо активні жінки змушені компенсувати це деякою життєвої дисгармонією у вигляді відкидання цінностей сім`ї, матеріальної забезпеченості, більш пізнього виходу заміж або в кращому випадку обмеженням детности однією дитиною (Андрєєва Т. В., 1989, 1996, 1997).

Біологічно підтверджується потреба у чоловіків досліджувати і змінювати навколишній світ, у жінок - велика потреба у вивченні людей. Так, навіть у віці 12 тижнів, коли вплив середовища ще ледь помітно, у дівчаток набагато вищий інтерес до фотографій особи людини. У 24 тижні дівчинки воліють картинки із зображеннями людського обличчя інших предметів. Хлопчики в 24 тижні виявляють більшу цікавість до геометричних фігур, ніж на-віч.

С. В. Ковальов (1988) зазначає, що вже у віці 1,5-2 років чітко проявляється більша схильність хлопчиків до перетворюючої діяльності (тоді як дівчатка воліють проявляти активність у встановлених рамках), їх прагнення до аналізу внутрішніх механізмів і сенсу явищ і обставин (представниці слабкої статі в подібних випадках зазвичай апелюють до критеріїв якості та корисності), що виразно посилюється в шкільному віці, коли активність сильної статі в численних (і не завжди потрібних) заходах чітко залежить від з`ясування їм їх змісту і значення, в той час як дівчаткам і дівчатам цілком достатньо виявляється внушенное або зовні задане значення речей.

Н. Н. Обозов (1995) на основі досліджень ряду авторів підкреслює такі психологічні відмінності між чоловіками і жінками. Існують відмінності між статями у ставленні до похвали і винагороди. Жінка, навіть якщо вона розуміє, що робота зроблена добре, все одно відчуває потребу, щоб робота була відзначена оточуючими людьми. Чоловіки також люблять винагороди за свою працю, але якщо чоловік впевнений, що він зробив гарну роботу, то він буде мати високу думку про себе, навіть якщо його робота не визнається оточуючими. Чоловіки більш незалежні в самооцінці від думки оточуючих. Це зазначається працівниками сімейних консультацій - домогосподарки і жінки, що знаходяться на пенсії, часто страждають від незадоволеної потреби у визнанні (від байдужості, неуваги інших членів сім`ї) і недооцінки їх праці (Келам А., Еббер І., 1985).

Жінки більше, ніж чоловіки, потребують інтимності відносин як довірливості зв`язків з конкретною людиною. Довіра як склад частини фізичної і душевної близькості в більшій мірі проявляється у жінок. Велика потреба в інтимних відносинах (в підлітковий період) збігається з більшою здатністю у дівчат встановлювати контакт з представниками протилежної статі. У хлопчиків-підлітків труднощі у відносинах з представниками протилежної статі призводять до посилених занять спортом або до вживання спиртних напоїв (Обозов Н. Н., 1995).

Якщо немає інтимних відносин, жінки відчувають свою ущемлення більше, ніж чоловіки. Але при цьому здатність маскуватися і сублімувати краще розвинена у жінок. Чоловіки більш прямолінійні у своїх потребах, що робить їх частіше зрозумілими і передбачуваними. У жінок вище вміння соціально реалізувати свій потенціал, вони більш адекватні в життєвих ситуаціях. Найсильніший засіб сублімації - спілкування з дитиною. Дитина може практично повністю задовольнити потребу в інтимних, довірчі стосунки. Жінки краще підготовлені і до можливих розривів в інтимних відносинах. При всій чутливості до довірчого спілкування жінки швидше знову встановлюють інтимні стосунки. Існуючі норми в суспільстві допускають для жінок більшу свободу в прояві емоцій і визнання власних слабкостей. Нездатність впоратися зі своїми емоційними проблемами завжди вважалася долею жінок. Велика схильність жінок душевним розладам говорить про їхню готовність пасувати перед лицем труднощів. Вони частіше за чоловіків можуть звертатися за допомогою до інших людей, в тому числі подругам, психологам, лікарям. При цьому велика емоційність і орієнтованість на відносини може утворити замкнуте коло проблем, тим більше що «порадники» мимоволі можуть бути і зацікавленими особами (Обозов Н. Н., 1995).

Виявлено, що чоловіки і жінки відрізняються і за основними (центральним) потребам, які знаходять задоволення в шлюбі. Так, Віллард Харлі на основі психотерапевтичної роботи з тисячами подружніх пар виділяє наступні п`ять потреб в шлюбі у чоловіків (під якими автор розуміє швидше очікування щодо партнера): 1) статеве задоволення, 2) супутник по відпочинку, 3) привабливість дружини, 4) ведення домашнього господарства (або «домашня підтримка» з боку дружини), 5) захоплення (моральна підтримка дружиною).

Відповідно потреби жінок: 1) ніжність (атмосфера романтики і дбайливості), 2) можливість поговорити, 3) чесність і відкритість, 4)

фінансова підтримка, 5) відданість чоловіка сім`ї (виконання ним батьківських обов`язків).

На думку Харлі, часто невдачі чоловіків і жінок в будівництві сім`ї обумовлені просто незнанням потреб один одного. Оскільки потреби чоловіка та жінку так різняться, не дивно, що людям важко пристосуватися до подружнього життя. Чоловік може щиро прагнути задовольнити потреби своєї дружини, але якщо він вважає, що її потреби схожі з його власними, то його спіткає невдача (Харлі У., 1992).

Існують дані про відмінності в стилях спілкування між чоловіками і жінками, внаслідок чого у кожного з подружжя може виникнути відчуття, що партнер не хоче його вислухати і не розуміє його. Так, автор вважає, що чоловіки більше цінують незалежність, утвердження статусу, а жінки - інтимність (довірливість відносин).

Жінки до того ж люблять сам процес обговорення, для них це є свідченням рівноправного діалогу. Чоловіків же, як правило, пригнічують довгі дискусії на теми, які їм пропонуються несуттєвими (Таннен Д., 1996). Автор вважає, що статеві відмінності проявляються в особливостях менталітету чоловіків і жінок. Так, якщо жінка починає діалог з традиційного: «Що ти про це думаєш?», Чоловік упевнений, що від нього чекають рішення (тому не схильний довго слухати, він мобілізується, для того щоб допомогти).

При зіставленні цих висновків з сучасними даними нейрофізіологів, можна зробити висновок, що подібні відмінності мають не тільки і не стільки культуральное, а й цілком фізіологічне (або, правильніше, нейропсихологическое) пояснення, пов`язане з особливостями роботи мозку чоловіків (в даному випадку хлопчиків). Так, автори книги «Хлопчики і дівчатка - два різних світи» В. Д. Єремєєва і Т. П. Хрізман описують експеримент з енцефалографіческіх вимірами, проведеними з дітьми 4-річного віку. Виявилося, що мозок дівчаток і хлопчиків по-різному реагує в ситуації небезпеки (фантастичною в даному дослідженні). У хлопчиків активність мозку має вибірковий характер: включаються слухові і моторні центри мовного півкулі, а також лобові структури, які програмують наступні дії дитини і прогнозують результат. Хлопчики короткочасно, але яскраво і вибірково реагують на емоційний фактор, а у дівчаток в ситуації діяльності, що викликає емоції, різко наростає загальна активність, підвищується емоційний тонус кори мозку. Можливо, пишуть автори, цим і досягається максимальна орієнтованість жіночого організму на виживання. Чоловіки ж зазвичай швидко знімають емоційну напругу і замість переживань перемикаються на продуктивну діяльність (Єремєєва В. Д., Хрізман Т. П.). Автори радять жінкам-педагогам говорити хлопчикам коротко і конкретно, що від них вимагається, не вдаючись до довгих нотаціям, оскільки інакше хлопчик дійсно «не чує».

Багато в чому те саме, мабуть, можна застосувати і до реакцій дорослих чоловіків - вони чекають інформації про те, яку конкретно допомогу вони повинні надати, якщо жінка розповідає їм про свої проблеми. Чоловіки не завжди розуміють, що від них вимагається лише активне слухання і співчуття. У чоловіків і жінок розрізняються уявлення про важливе і про те, коли це важливе повідомляти. До того ж жінки схильні висловлювати свої думки в непрямій формі, вони часто тільки натякають на те, що хочуть сказати. Можливо, в цьому позначається багатовікове підлегле становище жінки в суспільстві. Чоловіків же розмова «натяками» зазвичай дратує, вони просять говорити по суті або не помічають сенс сказаного жінкою (натяк), так як фразу розуміють буквально (Піз А., Піз Б., 2000). Жінка, яка вважає, що її натяк прекрасно зрозуміли, може ображатися на супутника (чоловіка), вирішивши, що він ігнорує її бажання.

Деякі автори вказують, що у молодих жінок (студенток старших курсів) фізична привабливість є підставою для відчуття щастя і високої самооцінки. У молодих чоловіків (студентів) фізична привабливість була пов`язана з відчуттям щастя, в той час як з самооцінкою залежність була зворотною. (Маттес і Хан, 1975, цит. За: Психологія людини від народження до смерті, 2001). Інші дослідження показали, що самооцінка жінок пов`язана з одержуваної ними зарплатою в більшій мірі, ніж з їх зовнішністю. Самооцінка і тих і інших в рівній мірі вразлива, і такі події, як хвороба, фінансові проблеми, невдачі на роботі або розлучення значно послаблюють впевненість в собі. Виявилося, що 95% опитаних жінок вважають, що саме сім`я допомагає зберегти їм внутрішню силу (Віткін Д., 1996).

Для чоловіків розмовляти - значить передавати факти. Вони кажуть в основному в розумі, самі з собою (про рішення даної проблеми). Жінки ж часто

«Думають вголос», перебираючи всі можливі варіанти своїх майбутніх дій, ніж часто стомлюють своїх чоловіків.

Н. Н. Обозов на підставі аналізу даних різних авторів (О. Вейнингера, П. Астаф`єва, Г. Геймана, Б. Ананьєва, В. Куликова та ін.) Робить висновок про функціональне призначення чоловіків і жінок:

чоловіки - перетворювачі зовнішнього світу, піонери в освоєнні часу і простору-чоловік, перетворюючи зовнішній світ, може як бачити, так і руйнувати його;

жінки - берегині людського життя і навколишнього їх світу (дітей, родичів) - жінка стабілізує всі, консервує життя для її збереження.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!