Мене дратують люди - що робити?

Психологи вважають, що наша реакція на інших людей набагато більше говорить про нас самих, ніж про людей, на яких ми так чи інакше реагуємо. Згідно психологічної теорії поля, неприйняття чужих якостей або моделей поведінки говорить про те, що ці ж якості ми не приймаємо, відторгається в собі.

Якось довелося мені працювати психологом з групою дітей-підлітків в парі з колегою чоловіком. Спочатку було дуже складно. Він мене весь час дратував, я його буквально ненавиділа! Втім, це тривало недовго. Коли гра в «перетягування каната» набридла обом, ми вирішили таки поговорити. І з`ясувався несподіваний факт: я бачила в ньому ті недоліки, які були і в мені самій. І він, відповідно, свої риси бачив перш за все в мені. Після того як ми прояснили ситуацію, працювати стало набагато легше. Та й злість на нього згасла: він здався мені, навпаки, дуже мудрою людиною і талановитим психологом.

часто нас дратують інші люди. Ось хтось занадто сильно штовхається в маршрутці, а хтось голосно розмовляє, і т.д. І найцікавіше, що з якоїсь незрозумілої випадковості ці «люди-подразники» постійно нас переслідують. А ми намагаємося максимально від них сховатися. Але немає - якщо уникаємо якоїсь однієї ситуації, на зміну їй приходить зовсім інша, але з схожим людиною. Що ж відбувається?

Все просто. У психології є так звана теорія поля. Вона каже, що все в світі взаємопов`язане і просто так нічого не буває. А ще вона говорить, що (як до фізики) подібне притягує подібне. Ось, наприклад, прийшли ви в будь-який незнайомий колектив - і все ті люди, які разом з вами там опинилися, будуть в тій чи іншій мірі відображати вас же самих. Як дзеркала. Як це виходить - поки залишається загадкою, можливо тут роль відіграють психологічні фільтри сприйняття, і насправді, людина знаходить дратівливі подібності з іншими людьми, яких насправді і немає.

Втім, знання про теорію поля можуть істотно змінити життя кожного. Адже як ми звикли? Якщо хтось нас дратує, перше, що ми робимо, - намагаємося уникнути контакту. Насправді це не працює, і, як уже говорилося, приходять інші люди, які таки відображають нам нас самих.

Чому часто інші нас саме дратують? Це означає, що в них ми бачимо ті якості, які не можемо з якихось причин побачити і прийняти в самих собі. Наприклад, вас дратує, що люди навколо - неохайні. Ви постійно хочете їх поміняти, вказати їм на їхні недоліки. Значить, відповідно до теорії поля, неохайність є і в вас самих. Але ви її в собі не приймаєте. Чи вважаєте, що це, наприклад, дуже погано, великий недолік або, взагалі, - мало не «смертний гріх». Природно, помічаєте цей недолік в інших. Ось і виходить така собі «лакмусовий папірець» вас - в іншій людині.

Буває, що людина розуміє, що він теж, наприклад, неохайний і хоче максимально це викорінити в собі. Намагається бути чистим, стежити за всім. Але все одно в тій чи іншій мірі його неохайність проявляється. Тоді він картає себе. Відповідь тут такий: щоб щось змінити, слід спочатку прийняти це в собі, погодитися: так, у мене це є, я такий. І це й не добре, і не погано.

Як зрозуміти і прийняти себе
Ви запитаєте - чому ж ми не можемо прийняти в себе деякі якості і вони починають дратувати нас в інших людях? Відповідь на це питання лежить в нашому дитинстві, вихованні.

Наші батьки могли закласти в нас певні стереотипи - наприклад, «бути безвідповідальним погано» або «потрібно мити руки кожен день по 7 разів». Ці установки потрібні були нам в дитинстві, щоб виживати і рости. Коли ми дорослішаємо, у нас з`являються свій досвід і свою думку. Але ці дитячі установки йдуть в підсвідомість - і продовжують керувати нами.

Іноді вони стають безглуздими, і їх слід поміняти на інші, більш зрілі. А для цього - усвідомити. А поки вони діють, виходить такий собі внутрішній конфлікт між «треба» і «хочу» (наприклад, треба працювати - хочу відпочивати). І його-то і відображають нам інші. Як же інакше показати нам, «де собака зарита» і що потрібно поміняти, щоб легше жилося?

Ось покрокова інструкція, як зрозуміти і прийняти себе за допомогою інших людей:
- Подумайте, хто і чому сильно дратує вас. Запишіть це на папері.
- Поміркуйте, чи немає цієї риси (причини вашого роздратування) в вас самих.
- Якщо ви знайшли і в собі цю рису, задайте собі питання: чому я не приймаю в себе цю межу? Протягом якогось часу вам на розум повинен прийти відповідь. Він може бути в словесній формі або у формі образу-картинки, спогади. Запишіть те, що прийшло вам в голову.
- Тепер постарайтеся чітко сформулювати: яка установка заважає вам прийняти в себе ту чи іншу якість? І хто нав`язав вам цю установку (часто це бувають найближчі родичі, шкільні вчителі або будь-яка ідеологія держави)?
- Подумайте: чи дійсно дана установка себе виправдовує зараз? Чи згодні з нею ви особисто? Якщо немає, то навіщо прямуєте чужими правилами?
- Після того як ви усвідомили, що нав`язані установки не приносять вам ніякої користі, подумайте знову про вашому раздражителе. Чи продовжує він як і раніше дратувати вас? Якщо немає, це означає, що робота над собою пророблена успішно і ви вилікувалися від того, що раніше отруювало вам життя!

Чи завжди потрібно оцінювати?
Часто в житті, щоб на щось спиратися, ми прагнемо оцінювати багато її прояви. Це і події, і людські якості, і предмети, і т. Д. Ми часто думаємо, добре це чи погано. І з будь-якого приводу.
Іноді це дійсно допомагає: коли потрібно, наприклад, оцінити роботу або навчання, або будь-який досягнутий результат.
Але іноді - сильно шкодить. Часто це стосується людських якостей. Справа в тому, що люди апріорі не ідеальні, у них неможе бути все «на п`ятірку». У цьому їх особливість. І ось найважливіше - прийняти те, що людина сама по собі дуже різний, він може бути яким завгодно в різних ситуаціях. І ставитися до цього корисніше безоціночно. Тоді жити стане набагато легше. А якщо вже поставили мету поміняти щось в собі - робити це потрібно без самобичування і неприйняття, а з легкістю і задоволенням!

Коли психіка «захищається»
Звичайно, проходження даних практичних етапів прийняття - заняття досить важке. Можуть виникнути складнощі в кожному з них. Справа в тому, що в нашій психіці існують певні захисту, які не дають нам різко «розколупувати» хворі місця. Про це говорив ще Зигмунд Фрейд.

Тому, якщо при проходженні даних етапів вам захочеться перемкнути увагу, «попити чай», відкласти статтю на невизначений час, пропустити цей шматок або ж проходження цих етапів викличе в вас роздратування, ви подумаєте, що це «нісенітниця» або «воно не працює» , - знайте: це спрацьовують ваші захисту. Ваш мозок турбується про збереження вашої психіки. Якщо ви усвідомлюєте, що ваші захисту присутні і охороняють вас, і при цьому все одно продовжуєте йти далі і проробляти послідовно кожну дію, то це надійний шлях досягти результату, описаного в останньому пункті. Якщо ж ви піддалися своїм бажанням відволіктися або
знецінити написане, значить, вам, швидше за все, ще рано робити з собою подібні маніпуляції. Можливо, час для цього прийде трохи пізніше. Поміркуйте над цим.

У кого причина - в мені або в інших?
Деякі психологи ділять людей на два типи: ті, хто шукає причини своїх невдач і негативу в інших, і ті, хто вважає, що причина криється в ньому самому.
Звичайно, людям другого типу легше розвиватися і рости, так як вони спочатку як би «на вірному шляху». А тим, хто схильний звинувачувати долю, що оточують, Бога, держава і т. Д. Доведеться складніше. Адже насправді ніхто крім нас самих не несе відповідальності за наше життя.

Цікаві факти
- За статистикою, приблизно 25% населення нашої планети мають підвищеною дратівливістю або так званої «високої стартовою готовновностью». Ці нещасні готові «завестися» з півоберту, буквально від кожного дрібниці. Чому нещасні? Та тому, що у них в 5 разів вище ризик заробити інфаркт і в 3 рази вище шанси залишитися без супутника життя, ніж у більш врівноважених людей. Вагомий привід зайнятися приборканням своєї дратівливості, чи не так?
- Згідно з опитуваннями, більшість чоловіків і жінок дратує, якщо їх друга половинка: постійно бурчить і чіпляється до домочадцам- негативно налаштована по відношенню до всьому світу-висуває підвищені вимоги до партнеру- не виконує свої обещанія- не приділяє дружині (-га) уваги- витрачає більше, ніж заробляє, причому (увага!) витрачає на себе, а не на семью- безпричинно ревнує партнера- не підтримує порядок в будинку- не дбає про детях- неохайно виглядає.

Автор Олена Мітіна - Психолог, Київ - Україна