Соціальні мережі

Соціальні мережі (наприклад: Facebook, Однокласники, ВКонтакте і ін.) Викликають у людей бажання сформувати свій ідеальний образ. Здавалося б, в цьому немає нічого поганого, а, навпаки, добре, коли людина прагне до досконалості. Дійсно це так, але є одна малоприємна обставина - віртуальний двійник найчастіше зовсім не схожий на свій реальний прототип. Наведемо такий приклад. Нетовариський і замкнутий в собі підліток в соціальній мережі може бути неповторним жартівником і душею компанії. Природно, що така чудова репутація приносить йому позитивні емоції. Результатом цього стає ще більша замкнутість і бажання повністю зануритися в електронний світ.

Виходячи з вище викладеного, слід зазначити ще одну проблему - це бажання піти від реального життя. Якщо в соціальній мережі у людини все добре, він користується популярністю у протилежної статі, у нього багато друзів, а в дійсності він - малопомітний сором`язлива людина, якого по життю переслідують тільки невдачі, пріоритети розставляються зазвичай на користь електронного світу. Людина просто йде від реальності, знаходячи собі друзів, яких він ніколи не бачив, вступаючи в групи знову ж з незнайомими людьми.

І наостанок саме серйозний психічний розлад, викликане соціальними мережами - це звикання. Проведемо наступний експеримент. Зайдіть в соціальну мережу, в якій ви зареєстровані. Спробуйте простежити за зміною статусів своїх друзів. Будьте впевнені, що ви знайдете хоча б одного, хто змінює свій статус кілька разів на день, і вони у нього в дусі «на роботі», «в дорозі», «їм», «відпочиваю». Це означає, що людина знаходиться в психологічній залежності. Перебуваючи вдома, він постійно в соціальній мережі. На роботі така людина виходить туди з робочого комп`ютера, а перебуваючи в транспорт, навіть громадському, він знаходиться онлайн з мобільного пристрою.

Єдиним виходом з такої ситуації є допомога професійного психолога.

Автор: Андрій Шкуренко
для сайту therapy.by