Головні факти про життя альберта ейнштейна

Альберт Ейнштейн - відомий фізик, творець теорії відносності, автор численних праць з квантової фізики, один з творців сучасного етапу розвитку даної науки.

Народився майбутній Нобелівський лауреат 15 березня 1879 року в невеликому німецькому містечку Ульм. Родина походила з давнього єврейського роду. Папа Герман був власником фірми, що займається набиванням матраців і подушок пір`ям. Мама Ейнштейна була дочкою відомого продавця маїсу. У 1880 сім`я вирушає в Мюнхен, де Герман разом з братом Якобом створює маленьке підприємство з продажу електрообладнання. Через якийсь час у Ейнштейнів народжується дочка Марія.

У Мюнхені Альберт Ейнштейн йде в школу для католиків. Як згадував учений, в 13 років він перестав довіряти переконанням релігійних фанатиків. Долучившись до науки, він по-іншому почав дивитися на світ. Все те, що було сказано в Біблії, тепер не представлялося йому правдоподібним. Все це сформувало в ньому людини, скептично ставиться до всього, особливо до авторитетів. З дитячих років найбільш яскравими враженнями Альберта Ейнштейна була книга Евкліда «Начала» і компас. За бажанням матері маленький Альберт став захоплюватися грою на скрипці. Тяга до музики надовго засіла в серці вченого. В майбутньому, перебуваючи в Штатах, Альберт Ейнштейн давав концерт всім емігрантам з Німеччини, виконавши композиції Моцарта на скрипці.

Навчаючись у гімназії, Ейнштейн ні відмінником (хіба що з математики). Йому не подобалася методика заучування матеріалу, а також ставлення викладачів до студентів. Тому він часто сперечався з учителями.

У 1894 сім`я знову переїжджає. На цей раз в Павії - невелике містечко біля Мілана. Сюди брати Ейнштейни переносять своє виробництво.

Восени 1895 роки юний геній приїжджає до Швейцарії, щоб вступити в училище. Він мріяв викладати фізику. Прекрасно здає іспит з математики, але тести з ботаніки майбутній вчений завалює. Тоді директор підказав молодому хлопцю здати іспит в Арау, щоб повторно вступити роком пізніше.

У арауской школі Альберт Ейнштейн активно вивчає електромагнітну теорію Максвелла. У вересні 1897 року його успішно складає іспити. Маючи на руках атестат, надходить до Цюріха, де незабаром знайомиться з математиком Гроссманном і Мілевою Марич, яка згодом стане його дружиною. Через певний час Альберт Ейнштейн відрікається від громадянства Німеччини і приймає швейцарське. Однак для цього необхідно було заплатити 1000 франків. Але грошей не було, так як сім`я перебувала в складному матеріальному становищі. Родичі Альберта Ейнштейна переїжджають в Мілан після того, як розорилися. Там же батько Альберта знову створює компанію з продажу електрообладнання, але вже без свого брата.

Стиль викладання в політехнікумі подобався Ейнштейну, адже авторитарне ставлення викладачів відсутнє. Юному вченому стало легше. Процес навчання був цікавим ще й тому, що лекції вели такі генії, як Адольф Гурвіц і Герман Мінковський.

Наука в життя Ейнштейна

У 1900 році Альберт завершує навчання в Цюріху і отримує диплом. Це давало йому право на викладання фізики та математики. Вчителі оцінювали знання молодий науковець був на високому рівні, але надати допомогу в майбутній кар`єрі не захотіли. У наступному році він отримує швейцарське громадянство, але роботу знайти так і не може. Траплялися підробітку в школах, але цього на життя не вистачало. Ейнштейн голодував днями, що послужило причиною виникнення розлади печінки. Незважаючи на всі труднощі, Альберт Ейнштейн намагався приділяти більше часу науці. У 1901 році берлінський журнал надрукував роботу про теорію капілярності, де Ейнштейн провів аналіз сил тяжіння в атомах рідини.

Однокурсник Гроссман допомагає Ейнштейну і влаштовує його на роботу в патентне бюро. Тут Альберт Ейнштейн працює 7 років, оцінюючи заявки на отримання патентів. У 1903 він працював в Бюро вже на постійній основі. Характер і стиль роботи дозволяли вченому у вільний час займатися вивченням проблем, пов`язаних з фізикою.

У 1903 році Ейнштейн отримує лист з Мілана про те, що батько перебуває при смерті. Герман Ейнштейн помер після того, як син прибув.

7 січня 1903 року молодий вчений одружується на своїй подрузі з Політехнікуму Мілеві Марич. Пізніше від шлюбу з нею у Альберта з`являється троє дітей.

відкриття Ейнштейна

У 1905 вийшла робота Ейнштейна про броунівському русі частинок. Робота англійця Броуна вже мала пояснення. Ейнштейн ж, не стикаючись з роботами вченого перш, надав його теорії якусь завершеність і можливість проведення дослідів. У 1908 досліди француза Перрена підтвердили ейнштейнівської теорію.

У 1905 виходить інша робота вченого, присвячена формуванню і трансформації світла. У 1900 році Макс Планк вже довів, що спектральний зміст випромінювання можна пояснити, якщо уявити випромінювання безперервним. На його переконання, світло випускається порціями. Ейнштейн же висунув теорію про те, що світло поглинається частинами і складається з квантів. Подібне припущення дозволило вченому пояснити реальність «червоної межі» (гранична частота, нижче рівня якої електрони не вибиваються з тіла).

Квантову теорію вчений застосував і по відношенню до інших явищ, які класики не могли розглянути детально.

У 1921 році був удостоєний звання Нобелівського лауреата.

Теорія відносності

Незважаючи на безліч написаних статей, всесвітню популярність вчений знайшов завдяки своїй теорії відносності, яку вперше озвучив у 1905 році в одному віснику. Ще в юності вчений замислювався над тим, що постане перед спостерігачем, який би зі швидкістю світла відправився слідом за пучком. Він не прийняв концепцію ефіру.

Альберт Ейнштейн припустив, що для будь-якого об`єкта, як би він не рухався, швидкість світла однакова. Теорія вченого порівнянна з формулами Лоренца для перетворення часу. Однак у Лоренца перетворення були непрямими, що не мають зв`язку з часом.

Професорська діяльність

У 28 років Ейнштейн був надзвичайно популярним. У 1909 він став професором Цюріхського політехнікуму, пізніше - університету в Чехії. Через певний час все-таки повернувся до Цюріха, але вже через 2 роки приймає пропозицію стати директором Департаменту фізики в Берліні. Громадянство Ейнштейна відновили. Робота над теорією відносності тривала довгі роки, і вже за участю товариша Гроссмана вийшли начерки проекту теорії. Остаточний варіант сформулювали в 1915 році. Це було найбільше досягнення в галузі фізики за останні десятиліття.

Ейнштейн зміг відповісти на питання, який механізм сприяє гравітаційному взаємодії між об`єктами. Вчений припустив, що в якості такого об`єкта може виступати структура простору. Альберт Ейнштейн думав, що будь-яке тіло сприяє викривленню простору, роблячи його іншим, а інше тіло по відношенню до даного рухається в цьому ж просторі і зазнає впливу першого тіла.

Теорія відносності дала поштовх до розвитку інших теорій, які пізніше отримали підтвердження.

Американський період життя вченого

Переїхавши до столиці Німеччини, Ейнштейн зрадів, адже він завжди мріяв попрацювати і поділитися думками з таким великим німецьким вченим, як Макс Планк. Однакфашистська ідеологія Німеччини змусила його виїхати в Америку. Ейнштейн відрікся від громадянства Німеччини, відмовився від роботи в Академії наук Баварії.

В Америці він став професором Прінстонського університету, продовжуючи розробляти теорію полів, яка об`єднувала б гравітацію і електромагнетизм.

У Прінстоні професор Ейнштейн був справжньою знаменитістю. Але народ бачив його як людину добродушного, скромного, дивакуватого. Його пристрасть до музики не згасла. Він часто виступав в ансамблі фізиків. Вчений також захоплювався вітрильним спортом, кажучи, що це допомагає міркувати над проблемами Всесвіту.

Він був одним з головних ідеологів утворення держави Ізраїль. Крім того, Ейнштейна запрошували на пост президента цієї країни, але він відмовився.

Головною трагедією життя вченого була ідея атомної бомби. Спостерігаючи за наростанням могутності німецької держави, він в 1939 році відправив лист американському Конгресу, що спонукало до розробки і створення зброї масового ураження. Пізніше Альберт Ейнштейн пошкодував про це, але було вже надто пізно.

У 1955 році в Прінстоні великий натураліст помер від аневризми аорти. Але ще довго багато хто буде згадувати його цитати, які стали воістину великими. Він говорив, що не можна втрачати віру в людство, оскільки ми самі - люди. Біографія вченого, безсумнівно, дуже захоплююча, але заглибитися в його життя і діяльність допомагають якраз написані ним цитати, які виконують роль передмови в «книзі про життя великої людини».

Кілька мудростей від Альберта Ейнштейна

У серці кожної труднощі криється можливість.

Логіка може привести Вас від пункту А до пункту Б, а уява - куди завгодно ...

Видатні особистості формуються не за допомогою красивих промов, а власною працею і його результатами.

Якщо жити, ніби нічого в цьому світі не є дивом, то ви зможете робити все, що захочете і у вас не буде перешкод. Якщо ж жити так, ніби все є дивом, то ви зможете насолоджуватися навіть самими невеликими проявами краси в цьому світі. Якщо жити одночасно двома способами, то ваше життя буде щасливим і продуктивною.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!