Англійська мова - поради успішного освоєння

Автор: Вероніка Колесніченко

Написанням своєї статті я не намагаюся відкрити Америку в вивченні іноземної мови, я лише хочу поділитися своїм досвідом.

Ті, хто ставиться до мого покоління, відразу зрозуміють, якщо я скажу, що, вивчаючи іноземну мову в радянській школі, а потім в університеті, я вийшла зі стін навчального закладу з думкою, що абсолютно не знаю англійську. За вдачею я дуже вперта людина і поки не доб`юся мети, не відступлю ні на крок. В результаті в моєму житті потягнулася низка курсів, самостійного вивчення мови, супер-пупер наворочених систем типу «Вивчити мову за два тижні»?), Англійські клуби, друзі-іноземці та ... довго перераховувати. Досвід виявився величезним, з урахуванням всіх проб і помилок, але тепер я можу з упевненістю сказати, що в моєму житті Англійська forever!

У цій статті я постараюся показати, як працюють давно побиті правила, якщо їх правильно застосовувати. Отже, поїхали!

1. Куди піти вчитися?

Курси або репетитор? Я двома руками за репетитора. Знаєте, в моєму житті був такий період, коли я, виходячи за двері навчального класу, ловила себе на думці, що абсолютно не здатна до вивчення іноземної мови. Але, як говорить мудре прислів`я «учитель приходить, коли учень готовий». Я до сих пір схиляюся перед моєю вчителькою, яка зробила найважливіше в навчанні: я закохалася в іноземну мову! Своє перше заняття пам`ятаю до цих пір. Вірніше, свій стан, коли вийшла з квартири з оберемком книжок і касет. Я вперше відчувала, що не можу поворухнути язиком.

Півтори години безперервної розмови, в процесі якого прокидався мій мозок і видавав з пасивного запасу слова і вирази, давно за непотрібністю забуті. Я ламала голову, згадуючи граматику, намагалася пояснити російською мовою те, що хочу сказати, але вчителька відразу переривала мене і просила пояснити англійською. Кострубаті фрази, плутанина з часом і приводами, жести, малюнки на папері ...

При всьому при цьому, коли закінчилося заняття, я подумала: «Як все-таки здорово пройшов урок!»
Заняття були настільки насиченими, а домашні завдання настільки величезними, що через деякий час я вже бачила сни англійською мовою (на повному серйозі!), Думала, вела щоденник і часом переходила на англійську на роботі. Тому що мені так було легше! Здорово, да ?! Коли на іноземній мові звичніше вести повсякденні справи, спілкуватися, розмовляти і писати листи.

Я закохалася в англійську мову, тому що наші уроки були сухими перекладами текстів з підручника або нудними вправами. Ми багато говорили про культуру та історію країни, про етимологію слів і роз`ясненні ідіом (я тепер їх просто обожнюю!). Ми розмовляли про діалектах і говірками, про останні досягнення в світі мистецтва, обговорювали картини, книги і біографії знаменитих людей.

Я до сих пір зберігаю вирізки з газет з цікавими історіями або інтерв`ю зі знаменитими людьми, цікаві замітки, оригінальні підходи у вивченні частин мови-все те, що мені подобалося, викликало безліч суперечок, змушувало задуматися.

2. Щоб вибрати подивитися?

Коли вчителька дала мені подивитися касети, то я порахувала, що мені ще зарано. А як же? В ідеалі я уявляла, що немає ніякого сенсу дивитися фільм, якщо нічого не розумієш. Так і вийшло, коли я подивилася картину в перший раз. Але сюжет був до того цікавим ( «Людина за бортом»), що я включала касету ще разів зо три за вихідні. В результаті, переглядаючи її в черговий раз, я зловила себе на думці, що вимовляю фрази героя до того, як він сам починав говорити. Розуміння слів і виразів вже було дуже легко.

Тому моя вам порада: дивіться фільми в оригіналі якомога частіше. І уникайте фільмів з субтитрами. Вони відволікають і розсіюють вашу увагу. Адже ви дивитеся картину, щоб сприймати мову на слух, а не читати фрази з екрану.
Пропоную вам скористатися сайтом, на якому ви знайдете величезну кількість картин на будь-який смак: https://tfile.ru/(Раздел: «Фільми без перекладу»).

На перший раз можу запропонувати вам дві картини: «The holiday» і «Love Actually», - і не тому, що я дівчина і віддаю перевагу любовні історії. Головний плюс обох фільмів - це чітка і зрозуміла мова. Другий плюс - цікавий і захоплюючий сюжет. Особисто я вже подивилася картини по кілька разів.

Ще одна порада: вибирайте фільми виробництва Великобританії.

По перше, вони куди чіткіше вимовляють слова, ніж американці, які іноді проковтують частина букв в слові, люблять по-своєму будувати питальні речення і іноді спрощують часи в розмовній мові.

По-друге, спочатку краще вчитися у носіїв мови, а вже потім копіювати вимова американців. Я пропоную картини: «Ноттінг Хіл» і «Щоденник Бріджит Джонс».

По-третє, ви можете насолодитися тонким англійським гумором, «Ноттінг Хілл» - яскравий тому приклад.
Ще одна рекомендація щодо фільмів: частіше дивіться класику. Особливо старі фільми, в яких знімаються театральні актори. Погодьтеся, найчистішу, поставлену мова ми можемо почути саме в театрі. Я пропоную: «Pride And Prejudice» (ВПС, 1979) і «Sense and Sensibility» (1995). Зверніть увагу на рік, тому що на вищевказаному сайті є і більш пізні картини.

З цього приводу може виникнути багато суперечок. Навіть смакую коментарі типу: «театр і уліца- це дві різні мови в прямому розумінні слова», «англійська та американський - це небо і земля, причому тут театр?» Може бути, тільки чомусь на Бродвеї частіше ставлять п`єси Джорджа Бернарда Шоу , а в Голлівуді знову і знову екранізує твори Джейн Остін.

Ще одна рекомендація. Якщо вам дуже подобається картина, але більшість фраз ви все-таки не розумієте, тоді можете завантажити і почитати сценарій. Пропоную посилання на сайти:
https://sfy.ru/
https://screenplays-online.de/

3. Що почитати?

Розповім вам історію зі свого життя. Одного разу я попросила друга нашої сім`ї, в минулому військового перекладача, дати мені що-небудь почитати зі своєї бібліотеки. Через пару днів Сергій привіз мені пару грубезних книг. У порівнянні з тоненькими книжечками, якими я раніше захоплювалася, його талмуди виглядали куди більш переконливо. Природно, нічого, крім страху перед нескінченними перекладами творів, я не зазнала. Тому відклала книги в сторону, щоб через пару тижнів віддати Сергію назад.

Але він випередив мене, одного разу сказавши в розмові, що обов`язково поцікавиться через час, що саме сподобалося мені в запропонованих книгах: стиль, сюжет або так улюблені мною діалоги. Я замислилася. Мені зовсім не хотілося впасти обличчям в бруд перед знайомим, тому ввечері я важко зітхнула і взялася за книгу.

Поради Сергія я пам`ятаю до цих пір:
- коли читаєш книгу, старайся не заглядати в словник. Чим частіше ти відволікаєшся, тим більше розсіюється твою увагу. В результаті сам процес читання стає механічним, і, отже, не таким захоплюючим. Незнайоме слово обов`язково зустрінеться ще не один раз, що дасть можливість зрозуміти його значення.

- вибирай великі за обсягом твори (що він і зробив, запропонувавши мені товстелезні книги). Справа в тому, що у кожного учасника є свій набір слів, фраз і виразів, які він часто використовує. В результаті, коли ти читаєш роман, то зустрічаєш їх дуже часто. Якщо на початку слово було незрозуміло, то, повторившись, кілька разів, воно саме підкаже своє значення в контексті.

Розповідь сам по собі обмежений за обсягом, тому незнайомі слова можуть взагалі не зустрітися.
Другий плюс на користь романів - це сюжет. Якщо він захоплюючий і інтригуючий, то ви навряд чи відірветься від книги, поки її не прочитаєте. Таким чином, «проковтнути» двісті-триста сторінок, замість двох-трьох тоненьких книжок, тим самим, збільшивши свій словниковий запас.

Моїми першими «товстими» книгами, які я прочитала буквально на одному диханні, були твори Сіднея Шелдона:
«If Tomorrow Comes» Відразу даю посилання на твір: «If Tomorrow Comes» і «Bloodline», а також Агата Крісті «Cat Among The Pigeons». Зараз із задоволенням читаю класичну літературу, але починати все-таки варто з детективів або творів пригодницького характеру.
У зв`язку з цим я пропоную ті сайти, на яких ви знайдете величезний вибір книг англійською мовою:

https://homeenglish.ru/Books.htm
https://alleng.ru/english/txt.htm
https://greylib.align.ru/listlang.php?lang=1

4. Газети

Публіцистичний стиль дуже відрізняється від художнього. Фрази «обрубані», іноді без ознак правил граматики. Вирази короткі, ємні, часто в двох-трьох словах може вміститися сенс статті. Я вважаю за краще читати газети, які видаються за кордоном просто тому, що їх пишуть носії мови. Мої друзі знають про мою любов до англійської, тому постійно везуть мені з-за кордону книги, газети, журнали. Також я користуюся джерелами з Інтернету:

https://voanews.com/english/portal.cfm
https://nytimes.com/

5. Тести

Без них було б нецікаво. Я люблю в кінці тижня пройтися по одному з тестів і перевірити своє знання мови на даний момент. У свій час у мене не було можливості постійно займатися англійською, але я помилково вважала, що накопичений багаж знань нікуди не дінеться. Яке ж було моє здивування, коли через пару місяців я пройшла тест і побачила явні прогалини. Наталія Бонк одного разу точно помітила: «Коли ви перестаєте займатися, ви не стоїте на місці, ви робите два кроки назад».

https://alleng.ru/english/test.htm
https://study.ru/support/tests/english.html
https://laem.ru/test

5. Радіо

Якщо немає часу подивитися фільм в оригіналі, я включаю радіо. Коли ми працюємо, то часто використовуємо музику або радіо як фон. Так чому б не поєднати приємне з корисним?

https://bbc.co.uk/

6. З ким би поговорити?

Дуже-дуже давно я натрапила на одну цікаву статтю про правила вивчення англійської мови. Пам`ятаю, як посміхнулася, коли прочитала про те, що «якщо вам не з ким поговорити, то розмовляйте з вашим котом». Це, звичайно, один з варіантів, але навіщо вигадувати велосипед, якщо він вже існує? Тому, щоб не травмувати психіку ваших рідних, коли ви станете розмовляти з твариною, і, тим більше, психіку бідного кота, краще пошукайте англійський клуб у вашому місті.

Я на сто відсотків впевнена, що такий є. По-перше, це можливість слухати і говорити. По-друге, нові люди, знайомства, інформація.

Якщо ви живете в невеликому населеному пункті, але у вас є можливість підключитися до Інтернету, то, вважайте, півсправи зроблено. У свій час я часто спілкувалася з людьми з інших країн. Дуже цікаво, цікаво і ново: як вони будують пропозиції (це вам не підручники і посібники), про що думають, як бачать цей світ. Так що заводите друзів, спілкуйтеся і розширюйте свої можливості!

7. Куди поїхати?

Знову ж наведу приклад з власного життя.
Після закінчення школи у мене з`явилося відчуття, що я абсолютно не здатна до вивчення іноземної мови. Це переконання тут же розчинилося, коли, будучи абітурієнткою, я поїхала на картоплю. Так уже склалося, що жити мені довелося серед студентів романо-германського факультету.

Німецька мова на той момент для мене обмежувався двома фразами з наших військових фільмів: «Гітлер капут» і «Ахтунг, ахтунг». Яке ж було здивування мого батька, коли через місяць він приїхав мене провідати: я говорила німецькою мовою, причому добре пам`ятаю, що всі фрази батька я тут же в розумі перекладала німецькою. Мій тато з подивом дивився на мене, як на якесь диво. А ніякого дива не було: я просто потрапила в ідеальну обстановку.

Все навколо мене розмовляли тільки на німецькій мові. Жодного російського слова. Якщо я щось не розуміла, мені тут же пояснювали на пальцях, жестах, в малюнках і, як не дивно це звучить, за допомогою інших німецьких слів (!) У мене була величезна товстенний зошит, в яку всі кому не лінь записували німецькі слова і вирази, які я тут же заучувала.

Зараз я з задоволенням згадую той час, коли як губка вбирала в себе все нове. Повірте, складно буває на самому початку. Але головне - як раз почати. Тому, якщо у вас є можливість поїхати до Великобританії, в Америку або в іншу англомовну країну на канікули, на стажування або в якості волонтера, сміливо їдьте. Це найвдаліший варіант закріпити свої знання на практиці.

Ось, напевно, і все. Те, що пройшла сама, розповіла і вам. Є безліч варіантів, методик, цілі бібліотеки книг і підручників, але, в першу чергу, ви повинні полюбити мову, який вивчаєте. Тоді навчання буде тільки в радість!

P.S. від Балезін Дмитра
Відразу хочу відзначити, що Вероніка висловлює свою особисту думку. Дещо з чим особисто я б посперечався, але суть не в цьому. Кожен може знайти свій підхід у вивченні мови, вам пропонується одна зі сторін багатогранної медалі.

І, звичайно ж, здорово, що в даному випадку рада дає людина, яка дійсно знає мову.