Чому діти бояться контрольних робіт? У чому вина батьків?

Не секрет, що багато дітей відчувають буквально панічний жах перед контрольними роботами в школі. Особливо часто подібний страх відвідує учнів молодших класів.

Діти, які не бажають писати контрольні роботи, готові йти на всілякі хитрощі, аби уникнути попадання в день контрольної роботи в клас.

Вони навіть згодні відвідувати лікарів, яких теж, м`яко кажучи, недолюблюють. Все що завгодно, лише б не писати контрольну.

Справа в тому, що страх перед контрольними властивий двом групам учнів: тим, яких лають, а іноді і карають фізично, за погані оцінки, і тим, у кого є надмірно розвинене почуття відповідальності.

Про першої групи говорити не доводиться. Якщо дитину страшно лають, позбавляють солодкого і прогулянок, а іноді і б`ють за погані оцінки, то тут вже його страху перед контрольними і дивуватися не доводиться. Батькам тут нічого порадити так само не можна просто тому, що такі батьки взагалі не здатні сприймати якісь не було психологічні поради.

А ось батьки дітей-боягузок з другої групи (тієї самої, де всі діти просто дуже свідомі) зазвичай бувають стурбовані страхом свою дитину перед контрольними роботами і не розуміють, у чому власне вони винні, адже вони зазвичай не лають своїх чад за погані оцінки.

Лаяти-то не сварять, але зате покладають на своїх дітей таку відповідальність, яку вони просто не можуть винести. Як правило, «відгалуження» дітям нав`язується, що вони, по-перше, не можуть засмучувати батьків, тому що ті в них вірять, а, по-друге, просто зобов`язані добре вчитися, щоб стати «справжніми» людьми. Звичайно, у багатьох дітей подібні батьківські умовляння в одне вухо влітають, а в інше вилітають. Однак є чимало учнів, які володіють вродженим почуттям відповідальності. Ось на них «піснеспіви» батьків виробляють настільки сильне враження, що можуть призвести до розвитку важкого неврозу.

Страх засмутити батьків поганою оцінкою, почуття провини за те, що «не виправдав очікувань», боязнь майбутнього, в якому ти тепер ніколи не станеш «справжнім» доводять відгалужених дітей до нервового зриву, який може мати найважчі наслідки в майбутньому, бо вилікувати нервоз набагато складніше, ніж його заробити.

Однією з ознак того, що дитина перед контрольною роботою знаходиться в стані сильного нерівного збудження, і що його слова про те, що він боїться йти в школу, не просто бажання нічого не робити, а справжнісінька правда, є розширені зіниці.

Людина не в силах змінювати за своїм бажанням розмір зіниць. Цього не в силах зробити навіть самі великі актори. А тому подивіться уважно на свою дитину. Якщо в дні підготовки до контрольної роботи його зіниці розширені, то він насправді дуже хвилюється. І, швидше за все, довели його до цього стану ви самі, розповідаючи про те, як ви на нього сподіваєтеся.

Якщо все так, то вам треба негайно міняти модель своєї поведінки. І постаратися пояснити вашому учневі, що вам скоєно байдуже, що він там отримав за контрольну - ваша любов до нього ніяк від цього не залежить. Якщо ж ви цього не зробите, то в самий найближчий час вам, можливо, доведеться вже вірити не в те, що ваша дитина зробить блискучу кар`єру в майбутньому, а в те, що на світі знайдеться лікар, який позбавить його від важкого неврозу.