Дитячий психолог онлайн. Змушувати дитину їсти?

Велика кількість продуктів на полицях магазинів і в домашніх холодильниках зовсім недавно було лише мрією. Тепер воно не тільки перестало радувати, але часом і стає однією з причин проблем з апетитом, особливо у дітей. Настав якесь пересичення.

Ще складніша ситуація в сім`ях, де ухвалено всі питання вирішувати з авторитарних позицій: «Я сказав!» Батьки вимагають беззастережного підпорядкування, а часом і щиро вважають: якщо дитина не доїв свою порцію, то це загрожує його здоров`ю. Небезпечна помилка! На ділі-то все якраз навпаки.

Якщо у вас є подібні сумніви, задайте питання психологу онлайн на спеціалізованому сайті. Він вам розповість чимало повчальних історій, коли батьки геть втрачали контакт з дитиною після такого постійного тиску. Діти тікають з дому або навпаки, замикаються в собі. Погано вчаться, зриваються на агресію, на перший погляд, абсолютно невмотивовану.

Але неврози, депресивні стани - не єдине наслідок такої жорсткої лінії поведінки батьків. Проведені в США масштабні дослідження показують: діти, яких насильно годували, потім значно частіше мають порушення у функціях шлунково-кишкової системи, у них страждає і щитовидна залоза. Детальніше про результати експерименту можна прочитати в журналі Американського психологічного суспільства. Як і про інші негативні наслідки подібного методу виховання.

Детальна онлайн консультація дитячого психолога також допоможе вам розібратися в причинах поганого апетиту сина або дочки і виробити алгоритм вирішення проблеми. Починати доведеться з себе, зі своїх уявлень про взаємини з дітьми. Якщо продовжувати тиснути, нав`язувати свою думку, змушувати підкорятися, то, як мінімум, ви отримаєте «на виході» абсолютно безвольного людини, яка не вміє брати на себе відповідальність, самостійно ухвалювати рішення. Такий «виконавчий» дитина в житті, швидше за все, розгубиться, йому буде складно адаптуватися в колективі.

Батьки часто виправдовують таку лінію поведінки прагненням «зробити краще». Але якщо в даний момент дитина не бажає є, найкраще, з точки зору осудною фізіології, залишити його в спокої. Дати дитині можливість побути на свіжому повітрі, порухатися, випробувати радісні емоції від руху, ігор, спілкування з однолітками. Організм сам зробить свою справу: після активної прогулянки вмовляти поїсти напевно не доведеться.

Працює і система заохочення. Залиште «на десерт» те, що ваше чадо найбільше любить. Обговорюйте меню. Нехай вчиться формулювати, чому його не влаштовує, скажімо, борщ, і що б він реально вважав за краще замість. Коли діти відчують, що з ними рахуються, розмовляють на рівних, то приводів для «саботажу» обіду буде все менше.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!