Відносини між дітьми: ревнощі

Запобігти дитячій ревнощі неможливо, але кожен батько в змозі звести це почуття до мінімуму і запобігти його негативні наслідки. Ревнощі у дитини до своїх братів і сестер виникає тоді, коли він отримує від батьків менше уваги, ніж вони. І, незважаючи на те, що причини більшої уваги до однієї дитини найчастіше об`єктивні, друга дитина зрозуміти їх не може, так як сам великий різниці між собою і іншим малюком не бачить. А тому мета батька - допомогти дитині менш болісно пережити складний для нього період і навчити своїх дітей співіснувати в любові і взаємоповазі.

Подолання дитячої ревнощів не повинно проходити за принципом її придушення. Лаяти дитини за це почуття, соромити його за егоїзм - це тактика, яка тільки погіршить ситуацію. Ревнощі буде посилюватися, навіть якщо придбає прихований характер. Однак долати дитячу ревнощі потрібно, інакше її наслідки можуть виявитися вкрай негативними. Іноді діти продовжують змагатися навіть в зрілому віці, тільки предметом конкуренції стають вже не увага батьків, а успіхи в особистому житті, кар`єрні досягнення, рівень зарплати і т.д. Краща линяючи поведінки - це дати дитині зрозуміти, що Ви розумієте його почуття, пояснити, що Ваша любов до нього не зменшилася. Не забороняйте дитині вимовлятися, він має право висловлювати свої почуття. Невиплакані горі залишається з людиною на довгі роки, заважаючи йому будувати повноцінне життя.

Найскладніша ситуація виникає тоді, коли у дитини-первістка з`являється сестричка або братик. До появи другої дитини перший звикає бути в центрі батьківської уваги. Тому виникла необхідність ділити з кимось любов батьків переживається їм дуже важко. Якщо ж дитина вже не перший в родині, то поява ще одного малюка він переносить легше, адже з народження він звик до того, що він у батьків не один. Діти до п`ятирічного віку особливо схильні до ревнощів. Це пояснюється тим, що до 5 років сім`я - головна сфера життя дитини. А з дорослішанням коло його інтересів розширюється, посилюється інтерес до однолітків, тому поява другої дитини переживається їм не настільки болісно. Найскладніша ситуація виникає тоді, коли старшою дитиною є трирічний хлопчик. У віці трьох років у дітей формується сильна прихильність до батьків протилежної статі. Потреба в материнському участю у хлопчика сильно зростає, в той час як мама змушена більше часу приділяти новонародженому. Трирічна дівчинка менш схилу ревнувати маму до молодшого брата чи сестри, тому що в цей час має велику потребу в турботі батька. Найкращою віковою різницею між дітьми вважається 5-9 років.

Але як би там не було, поява другої дитини завжди істотно змінює життя першого. А тому батьки повинні підготувати дитину до змін вже під час вагітності матері. По-перше, обов`язково слід поставити своє чадо до відома, скільки б йому не було років. Дитина повинна якомога швидше звикнути до думки, що він у батьків вже не один. По-друге, великі зміни, такі як переїзд в іншу кімнату, початок відвідування дитячого садка або школи, не повинні збігатися у часі з появою другої дитини. Краще буде, якщо Ви визначите дитини в дитсадок або переселити його в іншу кімнату за пару місяців до народження малюка. Інакше у старшої дитини може виникнути відчуття, що молодший його виживає.

Перші тижні після народження малюка - найскладніший період. Для батьків в цей час розумно демонструвати свою любов до старшій дитині настільки ж активно, як і до молодшого. Намагайтеся менше захоплюватися і милуватися новонародженим в присутності старшого, а основний догляд за малюком (годування, купання) краще здійснювати в його відсутності. Великим плюсом буде, якщо Ви перед приходом гостей попросіть їх проявляти до обом дітям однакову увагу. Якщо прийшли дарують подарунки тільки малюкові, то батьки можуть вручити невеликий презент старшому самостійно. Це дозволить значно пом`якшити ревнощі свого чада.

Ревнощі старшої дитини до молодшого може проявлятися по-різному. Дитина може проявляти агресію до сестри або брата, може почати активно пакостити, зганяючи свою образу на батьків. Іноді діти стають дуже плаксивими і часто впадають в смуток. Буває, що старші починають наслідувати молодшим. Вони можуть просити укласти їх в ліжечко, просити погодувати їх з пляшечки і т.д. Це природна реакція і батькам варто ставитися до неї спокійно. Трапляється і так, що старша дитина починає приділяти молодшому підвищену увагу, постійно хвалить його і весь час говорить про нього. Це ознака прихованої ревнощів - дитина боїться зізнатися в своєму почутті не тільки батькам, а й самому собі, намагаючись зняти підозри проявом великої любові до малюка. Нерідко буває, що у старшої дитини в прагненні привернути батьківську увагу з`являється неусвідомлене прагнення захворіти. Він часто скаржиться на різні болі. Ігнорування ситуації може привести до того, що його симптоми придбають психосоматичний характер і дитина захворіє не в жарт.

Важливий елемент в подоланні ревнощів старшої дитини - це навмисне підкреслення його прав і привілеїв, як більш дорослої людини. Говоріть дитині, що дорослішими він стає більш сильним і розумним, у нього з`являється більше можливостей і прав. Щиро хвалите дитину за його заслуги. Але не перестарайтеся! Дитина не повинна зневажливо ставитися до безпорадності молодшого, але тільки відчувати здорову гордість за свою зрілість.

Допомога старшої дитини батькам по догляду за молодшим також дозволяє знизити ступінь його негативних переживань. Дитина, допомагаючи дорослим, відчуває свою зрілість і важливість. Він може подавати малюку іграшки, допомагати одягати його або купати, навчати його якимось нескладним діям і т.д. Якщо дитина не розуміє, чим може допомогти, батьки можуть самі попросити його про щось нескладному. Однак турбота дитини про сестру або брата повинна бути викликана виключно його бажанням і готовністю допомагати. Покладати на старшого турботу про молодшого примусово і приписувати йому це як борг не варто.

Нерідко трапляється, що старша дитина не бажає ділитися своїми іграшками з молодшим. Змушувати його це робити не слід. Також не варто і соромити його за це. У будь-якої людини, навіть самого маленького, є право на недоторканну власність. Звичайно, можна поговорити зі своїм чадом і попросити у нього іграшки, якими він вже не грає, але не примушувати його ділитися своїми речами з молодшим.

Однак ревнощі можуть виникати не тільки у старшої дитини, а й у молодшого. Молодший може ображатися на те, що йому не дозволяється робити те, що дозволено старшому. Його обурює, коли батьки не дозволяють йому чіпати речі старших сестер і братів. Дитина може болісно переживати і необхідність доношувати за старшим його речі. Але найбільше дитина страждає тоді, коли батьки постійно порівнюють його зі старшим. Важливо, щоб батьки брали свою дитину такою, якою вона є, з усіма його особливостями, перевагами і недоліками. А тому намагайтеся не порівнювати своїх дітей і не ставте одного з них в приклад іншим.

Мудрі батьки постараються розпланувати свій графік так, щоб у них був час на всіх дітей. Кожній дитині важливо знати, що його мама і тато можуть приділяти щодня хоча б недовгий час особисто йому. Але також варто привчати дітей і до спільного проведення часу. Сімейні обіди, прогулянки, ігри та заходи - це дуже хороша традиція. Великим плюсом буде, якщо діти навчаться разом грати і виконувати спільну працю.

Якщо між дітьми виникає конфлікт, то для батьків важливо не ставати на бік однієї дитини, навіть якщо його правота очевидна. Буде краще, якщо діти самі дозволять конфліктну ситуацію. Якщо ж конфлікт гострий і потребує Вашого втручання, то Вам слід припинити його, але знову ж таки займаючи нейтральну позицію. Ви можете просто перемкнути увагу дітей на щось інше або запропонувати їм компроміс. Дозвольте виговоритися обом, але не приймайте позицію жодного.

Виховання дітей - це величезна відповідальність батьків. Це вимагає великого терпіння, мудрості, уміння зберігати спокій. Дитяча ревнощі - це одне з найважчих випробувань, як для самих дітей, так і для їх батьків. Пам`ятайте, що в будь-якій ситуації важливо проявляти до дитини участь, повагу і довіру. Якщо не можете впоратися з ситуацією самостійно, то зверніться до дитячого психолога.

Дитяча ревнощі - класична проблема в житті майже кожної сім`ї. Ревнощі дитини - нормальна реакція на зміни в його житті, але наслідки її негативні. Кожен батько може допомогти своїй дитині перемогти це почуття. Пам`ятайте, що від подолання ревнощів багато в чому залежить щастя Вашої дитини!