Як звільнитися від дитячих образ

Як часто діти, що стали дорослими, звинувачують у своїх невдачах і помилках своїх близьких, батьків.

Одні бачать причину в недоліку любові батьків. Інші, як це не парадоксально в її надлишку. Заспокоїмо деяких батьків словами З. Фрейда, які він сказав одного разу своїй пацієнтці, яка хотіла стати хорошою мамою в очах своїх дітей. За словами засновника психоаналізу, щоб батьки не робили, все одно докорів не уникнути. Практика доводить, що деяка частина істини в цьому є. Чому це відбувається? Причиною всьому, на думку психологів, потреба інших відчути себе бідними і нещасними мучениками. Деяким таке відчуття, на думку психотерапевтів, навіть доставляє задоволення. Будь-яке пережите страждання стає єдиним змістом буття таких людей. В результаті «любителі постраждати» звикнувши до такого стану, відчувають себе в ньому досить комфортно.

Одним не вистачає далекоглядності рішучості і сміливості, щоб визнати, що постійно вибирають тих, хто сподобався б батькам. Інші весь час скаржаться і переживають. Ну, не можна ж так.

Необхідно витягувати себе з цього болота. Як? Вихід бачиться в наступному: потрібно нарешті вирости і почати жити без оглядки на будь-кого, адже ми все-таки дорослі люди. У наших бідах винні тільки ми самі. Як тільки усвідомлення цього прийде, все встане на свої місця.

Суть деяких видів психотерапії, які повертають в дитячі роки, викликаючи довгі і докладні спогади про образи, що завдали нам тоді, полягає в тому, щоб ми побачили ту болісну ситуацію іншими очима, зрозуміли і переосмислили її вже з позицій дорослої людини.

Безперечно, дитинство впливає на наше становлення, але хіба ми - дорослі люди, не можемо самі звільнитися від наших і комплексів і страхів? Адже не має значення те, що з нами творили. Головне - ми самі.

Можна прикривати власні промахи, знаходячи всюди винних, навіть серед своїх близьких. А можна йти вперед, вірити в себе і жити щасливо. Найскладніше - зрозуміти свою проблему. Все решта додасться. Потрібно відмовитися від зручної позиції «жертви». І навчитися нести відповідальність за власні рішення, а не перекладати на батьків. Забудьте про дитячих образ і почніть жити щасливо.