Як підняти самооцінку своєї дитини

Дитина - це теж людина. Маленька особистість, якій ще тільки належить сформуватися морально і психологічно за весь період дорослішання. І один з важливих чинників становлення особистості дитини, як щасливу людину - це його самооцінка.

Що це таке?

Самооцінка - це вміння людини тверезо оцінити свої здібності і можливості. Найчастіше, малюкові це дається не просто. Тому на формування самооцінки у дитини впливають кілька факторів:

Батьки - найголовніші люди в житті маленького чоловічка. Саме від їх виховання, уваги і впливу в більшій мірі залежить становлення дитини як особистості. З самого народження малюка, батькам необхідно стежити за тим, що вони і як роблять і говорять відносно дитини. Вкрай важливо дати зрозуміти малюкові, що його люблять, про нього піклуються і завжди готові прийти на допомогу в будь-який незрозумілій ситуації. Необхідно з найменших років вчити своє чадо правильно ставитися до невдач: поганий результат - теж результат. Не дозволяти собі піднімати на нього руку і підвищувати голос.

Оточення: дитячий сад, школа, друзі. Це ті люди, за дії яких батьки не можуть нести відповідальність. Але вони можуть підготувати дитину до сприйняття їм нових людей і компаній. Мама і тато малюка повинні по можливості стежити за тим, як ставляться до їх дитині інші діти, педагоги та інші оточуючі. Якщо помітно, що на малюка йде будь-який тиск, необхідно або просто провести відповідну бесіду, або, якщо це можливо, змінити школу, дитячий сад і так далі. З самою дитиною теж необхідно постійно вести бесіди на тему його оточення. Добре, якщо малюк сам буде йти на контакт і розповідати батькам ввечері вдома, як пройшов його день, що нового сталося, що йому сподобалося, а що ні.

Шлях малюка до гарної самооцінці

Правильне виховання батьків - ще один важливий критерій. Для правильного всебічного розвитку дитини та підняття його самооцінки необхідно дотримуватись певних правил:

• Хобі та інтереси. Батьки повинні пам`ятати, що у малюка є свої власні прагнення і бажання, реалізуючи які, він формує свій власний вірний погляд на речі і, в тому числі, на свою самооцінку. Багато мам і тат переконані, що краще розбираються в тому, що потрібно їх дитині, ніж він сам. Саме така позиція батьків часто веде до формування низької самооцінки у дитини. Важливо на самому ранньому етапі розвитку у малюка будь-яких прагнень, не відбити у нього бажання вчитися, розвиватися і добиватися успіхів в своїх починаннях.
• Успіх і підтримка. У цьому випадку саме головне не перестаратися. Виховуючи в дитині прагнення до успіху, стежте за тим, щоб невдачі тільки підживлювали його інтерес, а не травмували дитячу психіку. Підтримуйте малюка, проявляйте свою турботу і зацікавленість в його прагненнях. Заохочуйте його успіхи і невдачі, в тому числі. Найкраще, якщо в кімнаті дитини буде маленький куточок, куди ви будете вивішувати всі його нагороди і грамоти. Таким чином у малюка буде рости віра в себе і в свої сили.
• Віра в себе - це те, що буде допомагати вашій дитині протягом усього життя домагатися успіху в будь-яких справах і починаннях. Це найголовніший фактор формування у малюка здорової самооцінки. В результаті правильного батьківського виховання ваше чадо мусить навчитися правильно оцінювати і розраховувати свої сили і можливості, шукати виходи з будь-якої ситуації і довіряти своїй інтуїції, своїй самооцінці.

Як не переборщити

На жаль, бувають такі нагоди, що, перестарався з хорошим вихованням, батьки виховують з дитини не здорову особистість, а самозакоханого егоїста. Щоб цього не сталося, треба відчувати різницю між такими поняттями, як:

Скромність і нахабство. Незважаючи на всі свої успіхи і досягнення на шляху до гарної самооцінці, дитина повинна розуміти, що не варто шукати відповіді. Хвастощі швидко зробить з нього небажаного гостя в будь-якій компанії. Тому батькам необхідно стежити за тим, як саме вони заохочують своїх дітей. Не варто за кожні правильно написані букви і прочитані слова купувати малюкові нову іграшку, досить буде простого ласкавого і вірного слова і погляду.

Впевненість і самовпевненість теж залежать від правильного сприйняття малюком похвали на свою адресу. Головне, вчасно зупинитися, щоб це не переросло в самозакоханість.

Гордість і гординя. В цьому випадку різниця полягає в тому, що гордість можна і потрібно відчувати від результату своїх дій, а гординя - це ознака самозамилування, в незалежності від того, чого ти насправді домігся. Тому необхідно заохочувати і хвалити малюка виключно за справи і вчинки, а не за красиві очі. Крім похвали в оцінках батьків повинна також бути присутнім здорова критика. Малюк повинен розуміти, що зроблене діло - це добре, але погано зроблену справу - це негативний результат. У критиці теж важливо не перестаратися, щоб не відбити у дитини бажання чимось займатися і не знизити таким чином його самооцінку.